Справа № 2610/25739/2012
Провадження №1/2610/1920/2012
В И Р О К
іменем України
16 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Радуцької Л.В.
за участю секретаря Антропової К.С.
прокурора Попова А.О.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва кримінальну справу щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, який неодружений, не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2, раніше судимий 04 липня 2011 року Центральним міським судом м. Кривій Ріг за ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.1 ст.205 КК України до покарання у виді штрафу,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2012 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 проходячи біля будинку АДРЕСА_1, звернув свою увагу на ноутбук фірми "ASUS", який стояв на підвіконні першого поверху квартири №6 та належав ОСОБА_3 Побачивши, що вікно квартири відкрите, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підійшов до відчиненого вікна та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою розкладного ножа розрізав москітну сітку та проникнувши своєю рукою в приміщення квартири АДРЕСА_1, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_3, а саме ноутбук фірми "ASUS ATOM N 270", модель РС 900АХ, s/n: а50ааs426275, вартістю 3000 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім того, 25 серпня 2012 року, приблизно о 06 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в гостях у громадянина Норвегії ОСОБА_4 за місцем його тимчасового проживання, в квартирі АДРЕСА_3, зайшов у спальну кімнату, де звернув свою увагу на дорожню валізу, яка там стояла. Вважаючи, що всередині валізи можуть знаходитись гроші чи інші цінні речі, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 скориставшись тим, що в спальній кімнаті, крім нього, нікого не було і що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив вказану дорожню валізу, звідки таємно, викрав гроші в сумі 2900 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 23200 гривень, 100 гривень та 20 євро, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становило 200 гривень.
А всього ОСОБА_2 таємно викрав гроші, які належать ОСОБА_4, на загальну суму 23 500 гривень, після чого розпорядився ними на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному висновку, суду надав показання, що дійсно 27 липня 2012 року, вночі, він проходив по вулиці Воровського у м. Києві та побачив, що на першому поверсі в одній з квартир відкрите вікно, підійшовши ближче, він побачив, що на підвіконні вікна лежить чорний ноутбук, в цей час в нього виникла думка викрасти вказаний ноутбук. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він дістав з кишені розкладний ніж, який був з ним, та розрізав москітну сітку на вікні, після чого дістав з підвіконня ноутбук, заховав його під куртку і пішов додому. Наступного дня він зустрівся зі своєю знайомою та попросив у неї закласти цей ноутбук на її паспорт, оскільки у нього в той час паспорта не було. Вона погодилася йому допомогти, вони поїхали разом до ломбарду, здали вказаний ноутбук і отримали за нього гроші в сумі 994 гривні, які він витратив в подальшому на власні потреби.
Крім того, 25 серпня 2012 року, знаходячись в гостях у знайомого ОСОБА_4, він в спальній кімнаті побачив дорожню валізу, відкрив її та дістав з неї спочатку гроші в сумі 20 євро та 100 гривень, які поклав в паспорт своєї знайомої, а потім дістав з валізи ще гроші, які поклав в кишеню своїх штанів. Коли він підійшов попрощатися з ОСОБА_4, той пішов до своєї кімнати, перевірив свою валізу, та виявив, що гроші відсутні. Він почав вимагати, щоб він віддав йому гроші, інакше він викличе міліцію. Він злякався, дістав з кишені викрадені ним гроші та віддав їх ОСОБА_4, після чого пішов з квартири. Він щиро розкаявся у скоєному, вчинив злочин, оскільки не мав ніяких доходів, у зв'язку з тим, що на той час ніде не працював.
Приймаючи до уваги, що підсудний винність свою в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, він правильно розумів зміст вчиненого, у учасників судового розгляду відсутні сумніви в добровільності та істинності їх позицій, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, керуючись ч.3 ст.299 КПК України, обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло та за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обираючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, дані про особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема, судом враховано, що підсудний раніше судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, у відповідності до ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи підсудного, суд вважає можливим призначити йому міру покарання, що не пов'язана з позбавленням волі, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням його від відбування призначеного покарання із іспитовим строком.
Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив сукупність злочинів суд призначає йому покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України та вважає необхідним застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого від 04 вересня 2012 року /а.с.34/ - ноутбук фірми "ASUS ATOM N 270", модель РС 900АХ, s/n: а50ааs426275, що переданий на зберігання під розписку ОСОБА_3, залишити за належністю ОСОБА_3
Речові докази, відповідно до постанови слідчого від 25 серпня 2012 року /а.с.81/ - грошові кошти в сумі 2900 доларів США, 20 євро та 100 гривень, що передані на зберігання під розписку ОСОБА_4, залишити за належністю ОСОБА_4.
Речовий доказ по справі відповідно до постанови слідчого від 15 вересня 2012 року /а.с.26/ - квитанцію з ломбарду "Скарбниця" №Б9401349, - зберігати в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, поклавши на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого від 04 вересня 2012 року - ноутбук фірми "ASUS ATOM N 270", модель РС 900АХ, s/n: а50ааs426275, що переданий на зберігання під розписку ОСОБА_3, залишити за належністю ОСОБА_3
Речові докази, відповідно до постанови слідчого від 25 серпня 2012 року - грошові кошти в сумі 2900 доларів США, 20 євро та 100 гривень, що передані на зберігання під розписку ОСОБА_4, залишити за належністю ОСОБА_4.
Речовий доказ по справі відповідно до постанови слідчого від 15 вересня 2012 року квитанцію з ломбарду "Скарбниця" №Б9401349, - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляції, яка подається протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: