КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3615/11 Головуючий у 1-й інстанції: Савицький О.А.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києві про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось в меншому розмірі неправомірно.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києві -залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.