У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м.Вінниця

14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/5228/12

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вергелес Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Інспекції державного аріхтектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, треті особи на строні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

про: визнання протиправними та скасування припису та постанови

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інспекціії державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, треті особи на строні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Ознайомившись з вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частиною третьою статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач, зокрема, оскаржує постанову № 33 заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.11.2012 р., згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 40248,00 грн .

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування вказаного рішення відповідача- суб'єкта владних повноважень, належать до майнових, оскільки їх безпосереднім наслідком є зміна складу майна позивача.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», розмір мінімальної заробітної плати становить з 01.01.2012 року 1073 грн.

З долученої до позовної заяви квитанції № 571210061 від 12.11.12 вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною вимогою майнового характеру у повному розмірі не сплачено судовий збір, а саме сплачено 402,00 грн., в той час як має бути сплачено 402,48 грн.

Крім того позивач також звернулась із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування припису відділу управління контролю по Східному регіону управління контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та Державного ринкового нагляду № 1 інспекції Держархбудконтролю у Вінницькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.10.2012 р. Зазначена позовна вимога є вимогою немайнового характеру.

Так, згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати .

Разом з тим, як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, позивачем не додано доказів сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Поданий позов з вимогами немайнового та майнового характеру не оплачений судовим збором у належному розмірі, а отже не відповідає вимогам, передбаченим статтею 106 КАС України.

Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не вбачаю, відповідні докази до позовної заяви не додані.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, треті особи на строні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування припису та постанови залишити без руху.

2. Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

3. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович