Справа № 22-9368 Головуючий 1 інстанції - Желтобрюх І.Л.
Категорія 21 _________ Доповідач-Бабенко П.М.
РІШЕННЯ іменем України
10 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - Пономарьової О.М.
суддів: Бабенка П.М.,Бондаренко Л.І.
при секретарі- Ставріновій Ю.М.
за участю представника позивача- ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області на рішення Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 16 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області (далі- відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що в результаті шкідливих умов праці на виробництві він втратив професійну працездатність в розмірі 40%, йому цим спричинено моральну шкоду, відповідач відмовив йому у відшкодування моральної шкоди. Просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 35 000 грн.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 серпня 2006 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 22 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду , ухвалити нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те ,що при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.
Зазначив, що суд не врахував, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Крім того , судом неповно встановлені обставини справи , не враховано, що позивач не надав судові достатніх доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди ,висновком МСЕК не встановлено спричинення позивачеві моральної шкоди, відшкодовувати моральну шкоду повинна особа,яка її завдала.
В судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити,рішення суду залишити без змін,посилаючись на те,що рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права..
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи ,перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає ,що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення та ухвали суду слід змінити з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач перебуває в трудових відносинах з ДВАТ шахта ім..Поченкова та ДВАТ шахта „Бутовська" ВО „Макіїввугілля" року ,тривалий час працюючи на підземних роботах в шкідливих умовах, в результаті чого отримав профзахворювання-хронічну вертеброгенну пояснично-хрестцеву радікулопатію з порушенням статико-дінамичної функції хребта.3вільнився з роботи 14.03.06 року за п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров'я.
За висновком МСЕК від 09.03.06 року йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40% до 29.03.07 року та визначена третя група інвалідності. (а.с.35)
У зв'язку із втратою працездатності позивач зносить постійно фізичні та моральні страждання, оскільки від відчуває фізичний біль, вимушений постійно лікуватись, стан його здоров'я погіршується ,чим порушено його нормальний життєвий уклад. Він не має можливості виконувати певну роботу в побуті, змушений був звільнитись з роботи через вказану хворобу. Вказаним йому спричинено моральну шкоду.
Ухвалюючи рішення в частковому задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва..
Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Встановлені судом обставини підтверджені даними трудової книжки, актом розслідування профзахворювання , висновками Донецької ОКБП та МСЕК ,виписками з лікарняних карток поясненнями сторін в судовому засіданні.
За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
Але визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд недостатньо врахував конкретні обставини справи, а саме: що позивачеві протипоказана лише тяжка фізична праця, та праця в у підземних та несприятливих умовах.
Також суд не врахував, що позивач не надав судові переконливих доказів на те, що він постійно лікується та приймає постійно лікарські препарати, та що через вказану хворобу порушено його нормальний життєвий уклад, що впливає на глибину його моральних страждань.
Суд при цьому не дотримався вимог розумності та справедливості при визначенні грошової суми на відшкодування шкоди.
Оскільки висновки суду про розмір відшкодування не відповідають встановленим обставинам справи, рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшивши суму відшкодування.
Апеляційний суд вважає за необхідним ,з урахуванням усіх обставин справи та вимог розумності і справедливості, визначити розмір відшкодування в сумі 15 000 грн. ,що у даному випадку буде справедливою сатисфакцією.
Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст..22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги не грунтуються на законі, не спростовують висновків суду про обов'язок відповідача відшкодувати моральну шкоду, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення справи, тому у відповідності до вимог п.З ч.З ст. 81 ЦПК України апеляційний суд покладає ці витрати в сумі 1,50 грн. на нього.
Керуючись ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ,ст.. 23 ЦК України ,ст.303, п.2 ч.1 ст.307 ,309, ст.313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області задовольнити частково.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 серпня 2006 року змінити, зменшивши ОСОБА_2 розмір відшкодування моральної шкоди з 22 000грн. до 15 000 (п'ятнадцяти тисяч) грн.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області витрати в сумі 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі , які перерахувати на рахунок Апеляційного суду Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, отримувач-Апеляційний суд Донецької області.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня його проголошення.