ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Зейкан Н.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" березня 2012 р. Справа № 2а-2807/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "13" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 15.08.2011 року позов в частині вимог за період з 07.06.2010 року по 21.01.2011 року залишено без розгляду.

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 13.10.2011 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 22.01.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням виплачених сум.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Зарічненському районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з державного бюджету.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області, має статус громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує виплати згідно зі ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 та № 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У зв'язку з викладеним, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.197,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "13" жовтня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34000

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області вул. Л.Українки, 3,смт. Зарічне,Рівненська область,34000