Справа № 10 -110 2006 p. Головуючий у І інстанції Гансецька І.A.
Категорія ст. 1652 КПК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
Іменем України
25 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.,
суддів Михайловського В.І,
Шеніна П.О.,
з участю секретаря Каверіної В.В.
прокурора Говди P.M.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну
справу за апеляціями адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та
обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Корольовського районного суду
м.Житомира від 13 жовтня 2006 року, цією постановою відносно
обвинуваченого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, судимого: вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 27.01.2004 року за ст. 186 ч.2 КК України на 4(чотири) роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки
обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно змісту постанови ОСОБА_2обвинувачується у тому, що він 18.07.2006 року близько 00 годин 30 хвилин за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поблизу будинку АДРЕСА_2 з застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, відкрито заволодів майном ОСОБА_5, завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 2518 гривень.
За даним фактом 3.10.2006 року щодо ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 187 КК України та у цей же день він був затриманий у порядку ст. 115 КК України.
Постановою Корольовського райсуду м.Житомира від 6.10.2006 року ОСОБА_2 продовжено строк затримання до 10 діб, а 13.10.2006 року обрано запобіжний захід- тримання під вартою.
В апеляції адвокат в інтересах обвинуваченого просить змінити постанову суду та обрати обвинуваченому ОСОБА_2 інший запобіжний захід, передбачений ст. 149 КПК України.
В обгрунтування апеляції посилається на ті обставини, що судом не враховано фактичних обставин вчинення злочину, позитивну характеристику обвинуваченого, його постійне місце проживання.
На думку адвоката у суду не було підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства та перешкоджати встановленню істини по справі. А тому, обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід є надто суворим і підлягає зміні.
Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляції просить змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд, посилаючись на те, що суд не врахував фактичних обставин справи, досудове слідство неправильно кваліфіковало його дії. За останніх 5 років обвинувачений будь-яких протиправних дій не вчиняв, а раніше, хоча і притягався до відповідальності, однак то було випадково та у неповнолітньому віці.
У даний час обвинувачений, з його слів, працює, допомагає матері, нікуди не зникне та не буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Заслухавши доповідача по справі, адвоката, який підтримав подані апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, перевіривши постанову суду першої інстанції у межах, передбачених вимогами ст. 365 КПК України та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції обвинуваченого та адвоката в його інтересах задоволенню не підлягають.
З наданих матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненн злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення тяжкого, умисного злочину і органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період іспитового терміну.
З урахуванням наведених обставин та даних, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2, його відношення до вчиненого, суд обгрунтовано, з дотриманням вимог ст.ст. 148,150,165 2 КПК України обрав йому запобіжний захід - тримання під вартою. А тому, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для зміни зазначеної постанови суду першої інстанції та обрання іншого виду запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.365, 366, 165 2 КПК України , колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляції адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 13 жовтня 2006 року щодо нього - без зміни.