Справа №11 -769 Головуючий у І інстанції Гулак Н.А.
Категорія 187 ч.1,296ч.2 Доповідач Гузовський О.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого............. Романова О.В.
суддів.......... Гузовського О.Г., Слісарчука Я.А.
з участю прокурора.... Турської В.В.
адвоката.................. ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Богунського району м. Житомира на вирок Богунського райсуду м. Житомира від 16 серпня 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, несудимого,
·за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
·за ч. 2 ст. 296 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено засудженому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі статей 75 та 76 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком З (три) роки..
Зобов'язано засудженого періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд. Звільнено засудженого з під варти в залі суду.
Зараховано засудженому в строк відбуття покарання час його знаходження під вартою з 16 травня 2006 року по 16 серпня 2006 року.
Стягнено із засудженого судові витрати за проведення експертизи в розмірі 40 грн. (а.с. 97 т. 2).
Речові докази повернуті потерпілому.
Цивільні позови не заявлялися.
За вироком, ОСОБА_2 засуджено за скоєння наступних злочинів.
27.09.2005 року близько 7 години 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з невстановленого слідством особою, прийшли до приміщення загально-освітньої школи НОМЕР_1 в м. Житомирі, розташованої АДРЕСА_2, де грубо порушуючи громадський порядок і з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, почали ходити по класах, службових приміщеннях та коридору, а на зроблені їм зауваження вчителів школи висловлювалися брутальною лайкою, незважаючи на присутність учнів. Будучи виведеним завучем школи на вулицю ОСОБА_2, разом з невстановленого слідством особою, зупинився на сходах, які ведуть до вхідних дверей у приміщення школи і продовжував чіплятися до учнів школи. Після зауваження вчителя математики, потерпілого ОСОБА_3, наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді двох синців на обличчі та садна в ділянці спинки носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров'я і з місця скоєння злочину втік. Потерпілий через отримані тілесні ушкодження не зміг проводити уроки по математиці, чим були зірвані заняття у школі згідно затвердженого графіка.
9.05.2006 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля будинку АДРЕСА_3, з метою заволодіння чужим майном, вчинив, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, напад на ОСОБА_4. При цьому, ОСОБА_2 наніс рукою один удар в область спини ОСОБА_4.. Той відчувши удар повернувся обличчям до нього, а він наніс ще два удари правою рукою в ліву частину обличчя з метою подавлення волі потерпілого до опору. Від нанесених ударів потерпілий впав на землю, втративши свідомість. ОСОБА_2 сів йому на тулуб та почав обшукувати кишені. В цей час потерпілий, прийшовши у свідомість, почав чинити опір ОСОБА_2 Тоді останній наніс п'ять ударів рукою по лівій стороні обличчя потерпілого, який знову втратив свідомість. В результаті насильства підсудний заподіяв потерпілому тілесні ушкодження - закриту черепно-мозкову травму у вигляді масивного синця на обличчі та струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я та синця на лівій кисті, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я. Подавивши в такий спосіб волю потерпілого до опору, ОСОБА_2 заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном марки "LG М 4410", вартістю 1752 грн. та сім-карткою "Київстар ", вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 23 грн., міні-CD на 128 мегабайт, який знаходився в телефоні вартістю 150 грн., а всього заволодів майном на суму 1950 грн.
В апеляції державний обвинувач - помічник прокурора Богунського району, не оспорюючи доведеності вини засудженого кваліфікації його дій вважає, що вирок підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочинів та особі засудженого.
На думку прокурора, судом не врахований той факт, що в той час як стосовно ОСОБА_2 04.11.2005 року порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 296 КК України та направлено її до суду, останній належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, і знову через вісім місяців, а саме 09.05.06 p., скоїв новий умисний тяжкий злочин, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, передбачений ч.1 ст. 187 КК України.
А тому, просить вирок Богунського районного суду м. Житомира від 16.08.06 р. щодо ОСОБА_2 скасувати, постановити новий , яким засудити ОСОБА_2:
-за за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі;
-за ч.1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 3-х років позбавлення волі.
На апеляцію прокурора поступило заперечення потерпілого ОСОБА_3, який просить апеляцію прокурора залишити без задоволення а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора підтримавшого подання, заперечення на апеляцію засудженого та його захисника, перевіривши кримінальну справу відповідно до вимог ст.365 КПК України, судова колегія апеляцію залишає без задоволення а вирок суду без зміни з наступних підстав.
Відповідно до ст. 367 КПК України, серед інших, підставою для скасування або зміни судового рішення може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, на що посилається прокурор в апеляції.
Разом з тим, ст.372 КПК України зазначає, що невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.
Вина засудженого та кваліфікація його дій в апеляції не оспорююється. Що стосується покарання, то як зазначив суд, ОСОБА_2 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та усунув заподіяну шкоду, що є обставинами пом'якшуючими покарання.
Крім того, ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, є студентом заочної форми навчання технікуму ветеринарної медицини та одночасно працює, є потерпілим від аварії на ЧАЕС, має незадовільний стан здоров'я, страждає рядом захворювань. Вчинені ним злочини не потягли негативних наслідків для потерпілих, які не тільки не мають до ОСОБА_2 претензій матеріального характеру, але й не наполягають на застосуванні до нього більш жорстких кримінальних санкцій. Більш того, потерпілий ОСОБА_3 вважає призначене ОСОБА_2 покарання справедливим, а тому написав заперечення на апеляцію, в якому просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_2 без зміни.
Ці обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, дають підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробовуванням та іспитовим строком.
Таким чином, призначене засудженому ОСОБА_2 покарання відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності.
А тому, виходячи з вимог ст.372 КПК України, перевіряючи відповідність призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляцію помічника прокурора Богунського району м. Житомира залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 16 серпня 2006 року щодо ОСОБА_2 -без зміни.