Справа 22а/3936   Головуючий     1 інстанції Загуменнова Н.М.

Категорія 12                         Доповідач Жизневська А.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

18  жовтня  2006  року апеляційний  суд Житомирської  області  в складі:

головуючого Жизневської. А.В. суддів Товянської  О.В. ,   Широкової Л.В.

при секретарі Мартинюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Коростенське МРВ «Сортнасіннеовоч», Коростенського районного управління праці та соціального захисту населення про стягнення невиплачених коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду від 25 липня 2006 року, -

встановив   :

Постановою Коростенського міськрайонного суду від 25 липня 2006 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення невиплачених їй коштів, передбачених ст.ст.37, 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову про задоволення її вимог. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме Закону України „Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закон № 796-Х11).

Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при визначенні розмірів щомісячних доплат, передбачених ст.37, 39 Закону №796-XII, слід керуватися положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 2 6 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відповідно до ст. 63 Закону № 796-X11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону № 796-Х11) з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України.

Саме в таких розмірах позивачу виплачувалися щомісячні доплати, про отримання яких не заперечує позивач(а.сп.2,3).

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апелянта  висновків  суду не  спростовують  та не  впливають  на правильність прийнятого судом рішення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний  суд,

ухвалив:

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Постанову Коростенського міськрайонного суду від 25 липня 2006 року залишити без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.