Справа № 11а-746 2006 р.           Головуючий у 1 інстанції Борейко СВ.

Категорія ст.121 ч.2 КК України                            Доповідач: Ревер В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року вересня 12 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого               Ревера В.В.

Суддів                          Волинця М.М., Михайлишин Г.Я.

з участю прокурора   Ходасевича Ю.І.

та адвоката

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями

засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 19 червня 2006 року

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1, уродженця та жителя смт Делятин Івано-Франківської області, раніше судимого,

засуджено за ст. 121 ч,2 КК України на сім років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.03.2005 року в вигляді одного року та визначено остаточне покарання - вісім років позбавлення волі.

    Запобіжний захід взяття під варту залишено до вступу вироку в законну силу.  Початок терміну відбуття покарання рахується з 7 лютого 2006 року.

Вирішено питання з речовими доказами.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що 23 липня 2005 року близько 6 години 40 хвилин, в приміщенні палат- медчастини виправної колонії ; 48 УДД України з ПВП у Львівській області, що по вул. Хуторівка, 2 у м.Львові, на грунті неприязних стосунків, умисно наніс удари дерев"яною дошкою в голову засудженому ОСОБА_3, спричинивши гематому лобної ділянки зліва, рану тім"яної ділянки голови, відкритий, вдавлений, проникаючий перелом тім"яної кістки зліва, забій головного мозку важкого ступеню, епідуральну гематому лівої тім"яної частки, що відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, яке було небезпечним для життя в момент заподіяння.

    13 серпня 2005 року близько 23 год.ЗО хвилин потерпілий ОСОБА_3 в приміщенні СІЗО УДД УПВ у Львівській області помер.

На вирок суду засуджений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу Засуджений просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд, так як доказів його вини не здобуто. Удари ОСОБА_3 наносив ОСОБА_4 дошкою, яку приніс з кухні, а він лише, коли потерпілий лежав на підлозі, вилив на нього тазік води.

Захисник ОСОБА_2 в апеляції зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги покази ОСОБА_1 дані на досудовому слідстві та підтверджені в судовому засіданні, що ударів потерпілому не наносив, останній під час приступів судом впав в палаті медчастини. Ці показання підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Крім цього, вирок суду постановлено на суперечливих показах свідка ОСОБА_8, і суд, в порушення ст.67 КПК України, не надав їм належної оцінки.

Також судом не прийнято до уваги витяг з медичної картки ОСОБА_3, що при направленні його в лікарню, жодних тілесних ушкоджень не було, і лише при поступленні в лікарню виявлено анізокорію, тупі травми голови та тулуба, лівої руки.

          Не було дано належної оцінки і протягом огляду місця події, де зазначено, що з палати

нічого не вилучено. .Лише 28.07.2005 року складено протокол, в якому зазначено, що в кімнаті для приймання їжи було виявлено та вилучено дошку, на якій згідно висновку експертизи, будь-яких слідів належних ОСОБА_1 не було.

Крім цього судом не враховано, що ушкодження у потерпілого утворилися від контакту з тупим предметом з обмеженою поверхнею, однак чи це була саме дошка на яку посилається досудове слідство, не з'ясованої .

Просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити по п.2 ст. 6 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, міркування"прокурсра про безпідставність апеляції та залишення без зміни вироку суду, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задовбленню не підлягають.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних  дій   відповідає   фактичним   обставинам   справи,   підтверджується   зібраними   та . перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

'Із показань свідка ОСОБА_8, які всебічно перевірялися в судовому засіданні, видно, що саме засуджений ОСОБА_1 дошкою, в палаті медчастини ЛВК-48, наносив удари потерпілому ОСОБА_3,

Також свідок ОСОБА_7 ствердив, що на час події, в палаті, крім ОСОБА_6, який спав, були лише ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

За висновком судово-медичних експертиз на тілі потерпілого ОСОБА_3 виявлено гематому лобної ділянки голови зліва, рану тім"яної ділянки голови, відкритий, вдавлений, проникаючий перелом тім"яної кістки зліва, забій головного мозку важкого ступеню, епідуральну гематому лівої тім"яної частки, що утворились від контакту з твердим тупим предметом з обмеженою'площею і могли бути спричинені 23.07.2005 року та не характерні для падіння на площийу і відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Смерть ОСОБА_3 настала від черепно-мозкової травми, яка утворилася від дії тупого предмету і перебуває в прямому причинному зв'язку із отриманням ним тілесних ушкоджень 23.07.2005 року (а.с.25,60-66).

Висновки  зазначених експертиз  належно  аргументовані  з  наукової точки  зору,   не . суперечать іншим доказам у справі і суд правомірно визнав їх достовірними доказами.

Такими спростовуються показання ОСОБА_1 на судовому слідстві та й в суді, що ОСОБА_3 ніхто ударів не наносив, тілесні ушкодження були наслідком падіння потерпілого з.ліжка, та підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_8, що саме засуджений завдавав удари дошкою по голові ОСОБА_3.

" При перевірці справи не виявлено даних, які давати б підстави вважати, що свідок ОСОБА_8 міг обмовити ОСОБА_1.

У сукупності з іншими зібраними у справі доказами, суд належно оцінив показання ОСОБА_1, ґрунтуючись на повному та всебічному розгляді всіх обставин справи, і правильно визнавЧ'х такими, що не відповідають дійсності та взяв за основу вироку показання свідків про обставини вчинення злочинних дій засудженим, які підтверджуються іншими доказами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що удари потерпілому наносив ОСОБА_4. Як безспірно встановлено в справі, на .час вчинення злочину ОСОБА_4 знаходився в приміщенні кухонної кімнати, що ствердив свідок ОСОБА_7 і не мігі наносити удари потерпілому. Натомість засуджений знаходився в палаті, побачивши стан потерпілого, після побиття, облив його водою та перший покликав на допомогу інших осіб.

Також колегія суддів вважає надуманими доводи захисника ОСОБА_2, що покази ОСОБА_1 по непричетність його до побиття потерпілого підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Зазначені особи не були очевидцями події і лише ствердили, що бачили потерпілого, який вже лежав на підлозі. Натомість свідок ОСОБА_8 показання якого є послідовні та логічні,  категорично ствердив, що ОСОБА_1  наносив удари потерпілому.  Оскільки ці показання    підтверджуються    іншими   доказами,    суд    правомірно    поклав   їх    в    основу   обвинувальнбго вироку .

                                            Не приймаються до уваги і доводи захисника про те, що при поступленні в лікарню,

 жодних тілесних ушкоджень не було у потерпілого. Висновками судово-медичних експертиз, які  проводилися значно пізніше в часі, стверджується, що тілесні ушкодження,  внаслідок яких  наступила   смерть   ОСОБА_3,   були  заподіяні   саме  23.07.2005   року,   при   обставинах встановлених слідством.

                                      Що ж до протоколу огляду місця події від 23.07.2005 року, то такий складався лише по

факту Виявлення  ОСОБА_3   в  непритомному  стані.   В  подальшому,  при  встановленні

       дійсних обставин події, повторно проводився огляд місця події та вилучалася дошка з кухонної  кімнати, якою з показань свідка ОСОБА_8, і наносив удари потерпілому засуджений ОСОБА_1.

                                        При   перевірці   справи   не   виявлено  допущених   істотних   порушень-кримінально-

             процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку, про що порушуються питання в апеляціях.

На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів, яким дана належна оцінка відповідно

         до  вимог ст.67  КПК України,   суд  першої  інстанції дійшов  обґрунтованого  висновку  про доведеність винності ОСОБА_1 і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 121 КК України.

       Покарання  засудженому призначене  з дотриманням  вимог ст.65  КК України,  яке  відповідає характеру тяжкості вчиненого злочину і даним про особу ОСОБА_1, котрий раніше уже неодноразово судився. Обране судом покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і

достатнім для. виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

                                         Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Вирок Сихівського районного суду м.Львова від 19 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію та апеляцію захисника ОСОБА_2 -без задоволення.