Справа №22ц\1903 Категорія 41
Головуючий в суді 1 інст. Збицька КГД. Доповідач Павицька Т.М.
УХВАЛА Іменем України
18 жовтня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого- судді Павицької Т.М. суддів Головчук СВ., Худякова А.М. при секретарі Прищепа О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Малинського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним за апеляційними скаргами ОСОБА_3, приватного нотаріуса Малинського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 31 липня 2006 року, -
встановив:
В травні 2006 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3. про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку недійсним. Позивачка зазначала, що вона є піклувальником неповнолітнього онука ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мати ОСОБА_5, якій на праві власності належав жилий будинок по вул.АДРЕСА_1 в м. Малині. Коли вона почала оформляти документи, пов'язані з прийняттям спадщини, то з'ясувалося, що 03.04.20026 року ОСОБА_5 продала будинок відповідачу, який є її рідним братом. Посилаючись на те, що договір купівлі- продажу будинку суперечить права та інтересам неповнолітнього ОСОБА_2., позивачка просила визнати, такий договір недійсним.
Рішенням Мальнського районного суду Житомирської області від 31 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав договір купівлі-продажу жилого будинку по вул. АДРЕСА_1 в м. Малині Житомирської області, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3., посвідчений 03 квітня 2006 року приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу ОСОБА_4. недійсним. Стягнув з ОСОБА_3. на користь держави судовий збір у сумі 195,63 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, про ухваленні рішення суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, а саме неповнолітнього ОСОБА_2
В апеляційній скарзі приватний нотаріус Малинського районного нотаріального округу ОСОБА_4. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги ст.203 ЦК України та інтереси неповнолітнього ОСОБА_2 при посвідченні договору купівлі-продажу жилого будинку порушені не були. Апелянт вказує, що суд безпідставно вважав, що неповнолітній ОСОБА_2. належав до сім'ї матері ОСОБА_5., оскільки ОСОБА_2. з 7-річного віку проживає з бабусею ОСОБА_1 і коли йому виповнилося 14 років він не побажав зареєструватися за місцем проживання матері. Крім того вказує, що при винесенні рішення не було визначено правові наслідки визнання договору купівлі-продажу недійсним. Так, не вирішено питання про повернення грошових коштів в сумі 195,63 грн. сплачених ОСОБА_3. за куплений будинок.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи, неповнолітній ОСОБА_2 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Рішенням Малинського районного суду від 22 травня 1996 року при розірванні шлюбу між батьками син ОСОБА_2 був залишений на виховання батька. Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації №НОМЕР_1 від 20 червня 1997 року у зв'язку із. засудженням батька, опікуном над неповнолітнім ОСОБА_2. була призначена бабуся ОСОБА_1 З часу встановлення опіки ОСОБА_2. проживає разом з бабусею в м. Малині, вул. АДРЕСА_2.
Мати ОСОБА_5, яка не була позбавлена батьківських прав, проживала окремо від сина і сплачувала на його утримання аліменти.
Згідно ч.2 ст.З СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
За таких обставин, суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що незважаючи на те що неповнолітній Павленко СВ., проживав разом з бабусею ОСОБА_1 на її житловій площі, він належав до сім'ї своєї матері ОСОБА_5, яка померла 27 квітня 2006 року.
ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Малинською державною нотаріальною конторою 29 березня 2006 року належав жилий будинок по вул. АДРЕСА_1 в м. Малині Житомирської області. Через чотири дні після отримання свідоцтва про право на спадщину 03 квітня 2006 року ОСОБА_5 продала жилий будинок брату ОСОБА_7., по підтверджується договором купівлі-
продажу, посвідченого приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4.
Відповідно до ч. 6 ст.203 ЦК України правочин, який вчиняється батьками /усиновлювачами/, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Крім того, згідно ст.ст.17.18 Закону України «про охорону дитинства» кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому порядку законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Батьки, або особи, які їх замінюють. Не мають права без дозволу опіки та піклування укладати договори. Які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового майна.
Правочин, який укладений ОСОБА_5 03 квітня 2006 року суперечить інтересам її неповнолітнього сина ОСОБА_2., оскільки таким правочином вона позбавила його майнових та житлових прав, а саме отримання спадщини на спірний жилий будинок після її смерті. Продавши будинок, ОСОБА_5 нового житла не придбала.
За таких обставин, суд правильно встановивши фактичні обставини . справи, дійшов обгрунтованого висновку, що в момент вчинення договіру купівлі- продажу жилого будинку між ОСОБА_5 та ОСОБА_8. не були додержані вимоги ч.б ст.203 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», а тому такий правочин відповідно до ч.І ст. 215 ЦК України є недійсним.
Доводи апелянта ОСОБА_3. відносно того, що суд вирішив права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, а саме неповнолітнього ОСОБА_2 не можуть бути підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч.2 ст.39 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років, можуть захищатися у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Залучення до участі в таких справах неповнолітніх осіб є правом суду, а не обов'язком.
Інтереси неповнолітнього ОСОБА_2 не порушені, оскільки в розгляді справи брала участь його опікун ОСОБА_1
Оскільки наведені у апеляційних скаргах ОСОБА_3. та приватного нотаріуса Малинського районного нотаріального округу ОСОБА_4. доводи не спростовують висновків суду, а оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому апеляційний суд залишає рішення без зміни.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, приватного нотаріуса Малинського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 31 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.