Справа №22/1327 Категорія 29

Головуючий у 1 інстанції Куліченко М.В. Доповідач: Рафальська І.М.

УХВАЛА

Іменем України

4 жовтня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого СніткаС.О,

суддів Рафальскої І.М., Зарицької Г.В.,

при секретарі Войтюк В.І.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Коростенської міськради Житомирської області про визнання права на житло за апеляційною скаргою КВЖРЕП-4 м.Коростеня на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2006 року,

встановив:

11 січня 2006 року комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4 м.Коростеня Житомирської області звернулось до міськрайсуду з вищезгаданою заявою, в якій просило переглянути рішення Коростенського міськрайсуду від 22 вересня 2005 року за нововиявленими обставинами. Підставою для цього стало те, що позивачка на час розгляду справи мала у власності 10/32 частин жилого будинку, розташованого у м.Коростені по вул.АДРЕСА_1.

Крім того, 21.04.2005р. вона продала приватизовану квартиру за адресою: м.Коростень, вул.АДРЕСА_2, чим сама погіршила свої житлові умови.

У судовому засіданніОСОБА_1. посилалася на те, що житлої площі для проживання не мала.

Ухвалою Коростенського міськрайсуду Житомирської облает від 23 травня 2006 року заяву виробничого комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 4 у м.Коростені про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №8-3/2006 - відхилено.

У апеляційній скарзі на цю ухвалу КВЖРЕП № 4 у м.Коростені просить її скасувати та визнати вищезгадані обставини нововиявленими; посилається на те, що суд не взяв до уваги доводи підприємства та виніс незаконну, на їх думку, ухвалу.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви КВЖРЕП № 4, міськрайсуд зазначив, що в рішенні правильно зазначено про відсутність у ОСОБА_1. житла, оскільки частка квартири №АДРЕСА_2 була позивачкою відчужена, а щодо частини житлового будинку по вул.АДРЕСА_1, то вона була подарована позивачці колишнім чоловіком.

З наведеного випливає, що суд не дав ніякої оцінки тому, чи є обставини, зазначені відповідачем у заяві, нововиявленими, і якщо ні, то чому.

З документів, наданих КВЖРЕП № 4, вбачається, що 21 квітня 2005 року позивачка разом зі своїми синами продала приватизовану квартиру №АДРЕСА_2 гр-ці ОСОБА_2., а в липні цього ж року звернулася до суду з даним позовом.

Крім того, з копії договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу 26.04.2005 року за реєстром № НОМЕР_1, видно, що позивачка на час постановления рішення 22 вересня 2005 року була власником 10/32 частин жилого будинку по вул.АДРЕСА_1 у м.Коростені.

На час постановления рішення 22 вересня 2005 року у матеріалах справи були відсутні дані про наведені обставини, тому, як стверджує заявник, на час розгляду справи вони не були йому відомі.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу КВЖРЕП № 4 м.Коростеня задовольнити частково. Ухвалу Коростенського мійськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.