Справа № 11 a-716 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Покатілов О.Б.
Доповідач: Михайловськиіі В.І.
УХВАЛА ІменемУкраїни
3 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів Михайловського В.І.,
Слісарчука Я.А.
прокурора Воронухи Д.С.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовом засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 25 липня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець і житель м. Житомира, вул. АДРЕСА_1, громадянин України, судимий: вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 27.12.1994 року за ст. 86і КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком цього ж суду: від 23.03.1999 року за ст.ст. 206 ч.2, 140 ч.З КК України на 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 30.08.2005 року за ст. 185 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений: за ст. 152 ч.2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;
за ст. 153 ч.З КК України на 7 (сім) років позбавлення волі; за ст. 153 ч.З
КК України на 9 (дев'ять) років позбавлення волі; за ст. 186 ч.2 КК
України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч.І КК України шляхом поглинення менш
суворого покарання більш суворим остаточно визначено засудженому - 9
(дев'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч.І КК України до призначеного покарання
частково приєднано невідбутий строк покарання за попереднім вироком
Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2005 року та
визначено до відбуття засудженому ОСОБА_1. - 10 (десять) років
позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу залишена попередня - тримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 29 жовтня 2005 року.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2. 20 тисяч гривень моральної шкоди.
Речові докази по справі вирішено знищити.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1. 26.10.2005 року близько 20і години у стані алкогольного сп'яніння біля будинку № АДРЕСА_1 в м. Житомирі з застосуванням погроз вбивства та фізичного насильства зняв з потерпілої ОСОБА_3. одяг та задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом, вступивши з малолітньою ОСОБА_3. в аногенітальний контакт - статевий акт. Внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_1. спричинив потерпілій ОСОБА_3. тілесні ушкодження у вигляді поверхневого розриву (тріщини) анального отвору, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.
Після цього ОСОБА_1., погрожуючи застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, наблизився до ОСОБА_2. та заволодів відкрито її майном у вигляді грошей у сумі 10 гривень та сережками з металу вартістю 7 гривень, а всього відкрито, повторно викрав чужого майна на загальну суму 17 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1. наніс декілька ударів по обличчю ОСОБА_2., висловив погрози подальшого застосування фізичного насильства, після чого зірвав з потерпілої ОСОБА_2. одяг та вступив у статевий акт, наносячи руками удари по обличчю. Продовжуючи висловлювати погрози застосування фізичного насильства, ОСОБА_1. вступив з потерпілою ОСОБА_2. в аногенітальний акт, а згодом в орогенітальнии акт, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді саден на шиї, синця та садна на тулубі, обох нижніх кінцівках, 2х розривів слизової анального каналу та шкіри анального отвору, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить скасувати вирок Корольовського районного суду від 25.07.2006 року у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину.
В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що судово-медична експертиза дала негативні результати його участі у скоєнні злочину, потерпілі не змогли точно вказати місце вчинення злочину, помилково посилалися на дефект мови нападаючої особи, змінюючи у судовому засіданні неодноразово свої покази.
Також ОСОБА_1. посилається на те, що під час судового слідства підтвердили його алібі та непричетність до вчинення злочинів свідки ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_6.. Оскільки кримінальна справа розглянута з грубим порушенням ст. 369 КПК
України, то вирок суду першої інстанції, на думку засудженого, підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_1 підтверджена зібраними та дослідженими судом доказами: показами потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_3., свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_6., ОСОБА_10. та свідка ОСОБА_11., допитаного на досудовому слідстві (а.с.132), протоколами огляду місця події, пред'явлення особи для впізнання, відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілих, огляду речових доказів, виїмки, висновком судово-медичної та висновками цитологічної, біологічної експертиз.
Судом першої інстанції належним чином досліджені всі надані по справі докази та зроблено вірний висновок про вчинення ОСОБА_1. насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_3., з застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування, вчиненого повторно, щодо малолітньої особи, а також зґвалтуванні -статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування, вчиненого особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 153 ч.З ЮС України.
Посилання засудженого ОСОБА_1на те, що він під час вчинення злочину 26 жовтня 2005 року знаходився в іншому місці спростовуються показами потерпілих та свідків, допитаних як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду справи. У той же час потерпілі ОСОБА_2. і ОСОБА_3. безпомилково впізнали та вказали на ОСОБА_1 як на особу, яка 26.10.2005 року о 20й годині по вул.АДРЕСА_1 в м. Житомирі вчинила щодо них статеві злочини.
Суд першої інстанції дослідив та надав належну оцінку показам свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6., спростувавши доводи засудженого у тій частині, що у день вчинення злочинів він знаходився на "поминках" у громадянина ОСОБА_6..
Колегія суддів вважає безпідставними посилання засудженого ОСОБА_1 на ті обставини, що потерпілі давали непослідовні покази, які неодноразово змінювали, а саме впізнання проводилося з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки з матеріалів кримінальної справи вбачається, що потерпілі ОСОБА_3. та ОСОБА_2. неодноразово і впевнено вказували на ОСОБА_1 як на особу, яка вчинила щодо них 26 жовтня 2005 року по вул. АДРЕСА_1 у м. Житомирі статеві злочини, з застосуванням насильства.
Покази наведених осіб є логічними та послідовними як на стадії досудового слідства так і в судовому засіданні, вони узгоджуються з
показами свідків та письмовими матеріалами справи.
Посилання засудженого ОСОБА_1 на відсутність у нього дефекту мови не є безумовним доказом помилки потерпілих під час проведення його впізнання як на досудовому слідстві так і під час розгляду справи у суді першої інстанції. Вказані обставини також не можуть безпосередньо свідчити про непричетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих дій щодо зазначених осіб.
Разом з тим, визначаючи ОСОБА_1 винним та визначаючи покарання, суд невірно кваліфікував його дії по епізоду насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування, вчиненого повторно щодо потерпілої ОСОБА_2. 26.10.2005 року по вул. АДРЕСА_1 у м. Житомирі, а саме за ст. 153 ч.З КК України.
З досліджених по справі доказів та висновків суду Iі інстанції вбачається, що ОСОБА_1. вчинив щодо потерпілої ОСОБА_2. дії, які фактично охоплюються диспозицією ч.2 ст. 153 КК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду в цій частині, перекваліфікувавши зазначені дії ОСОБА_1 з ч.З ст. 153 на ч.2 ст. 153 КК України та визначивши засудженому покарання за цим законом.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила;
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 25 липня 2006 року щодо нього - змінити. Перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_1по епізоду насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо потерпілої ОСОБА_2., вчинене повторно, з застосуванням та погрозою застосування насильства: з ч.З ст. 153 КК України на ч.2 ст. 153 КК України, призначивши покарання за цим законом засудженому ОСОБА_1 у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
Вважати засудженим ОСОБА_1: -за ст. 152 ч.2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі; -за ст. 153 ч.2 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі; -за ст. 153 ч.З КК України на 9 (дев'ять) років позбавлення волі; -за ст. 186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч.І КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити засудженому - 9 (дев'ять) років позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбутий строк покарання за попереднім вироком Корольовського районного суду м. Житомира від ЗО серпня 2005 року, остаточно визначивши засудженому ОСОБА_1 10 (десять) років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.