АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22 -ц/2090/5756/2012 Головуючий 1 - інстанції -Колодяжна І.М.

Справа № 2-381/11 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія -стягнення шкоди

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ХОРОШЕВСЬКОГО О.М., КАРІМОВОЇ Л.В.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Московському районі міста Харкова про стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Московському районі міста Харкова до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення суми,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 суму спричиненої йому матеріальної шкоди в розмірі 6164,91 грн. та моральної шкоди -20000 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 08 жовтня 2005 року відповідач у зв'язку з неприязненими відносинами штовхнув його на території автостоянки № 3 Харківської обласної організації Всеукраїнського союзу автомобілістів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та спричинив йому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Відносно ОСОБА_4 порушена кримінальна справа за ст. 122 КК України, в подальшому його дії кваліфіковані за ст. 128 КК України.

Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 13 червня 2007 року провадження за кримінальною справою закрито, а відповідача передано на поруки колективу ОСББ «Жайворонок». Зазначає, що є інвалідом 1 групи, внаслідок чого потребує постійного лікування, значні кошти були витрачені ним на придбання ліків, що підтверджується чеками. Крім того, йому завдано моральну шкоду, оскільки він зазнав душевних страждань у зв'язку з пошкодженням стану здоров'я.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 червня 2012 року позовна заява ОСОБА_5 задоволена частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 4894 грн. 59 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а всього 9894 грн. 59 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Зустрічна позовна заява Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Московському районі міста Харкова задоволена. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Московському районі міста Харкова 22912 грн. 21 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовів.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення є незаконним та ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, суд послався на представлені позивачем чеки на суму 4894,59 грн., але судом не мотивовано, чому саме на цю суму, і які саме чеки підтверджують витрати позивача саме на лікування.

Так, представниками позивача надані чеки про придбання товарів, в яких зазначається і цукор, і коньяк, і препарати, які не визначені, як ті, що призначалися позивачу лікарями.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд не вказав, в чому саме полягає спричинена моральна шкода.

Вказує, що його представником заявлялось клопотання про призначення судово-медичної експертизи для встановлення причинного зв'язку між отриманими позивачем травмами та хронічними хворобами, а саме діабетом, які він мав на час отримання перелому.

Внаслідок ненадання оригіналів медичних карток експертиза проведена не була.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо його належного повідомлення про розгляд справи, також всупереч ст. 224 ЦПК України судом постановлено повторне заочне рішення у відсутності позивача та його згоди на це.

Крім того, суд не мав права на ухвалення повторного заочного рішення, хоча б з тих підстав, що і він і його представник брали участь у попередніх засіданнях.

Також, судом допущено порушення норм матеріального права в частині задоволення позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Московському районі міста Харкова. Так, Фонд послався на те, що кошти в розмірі 22912,21 грн., виплачені як одноразова допомога та щомісячні виплати, є шкодою для Фонду, а тому на підставі ст. 1191 ЦК України вони підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи, проте це суперечить нормам матеріального права.

Вважає, що у регулюванні спірних правовідносин норми ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 1105 мають пріоритет у застосуванні по відношенню до норм Цивільного Кодексу. Тобто, при задоволенні позову суд не визначився з характером правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не встановив і не зазначив у рішенні, які види виплат та в якому розмірі підлягають стягненню в порядку регресу при тому, що в деліктних правовідносинах ст. 1195 ЦК України не передбачена можливість стягнення одноразової допомоги та страхових виплат по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на користь потерпілого безпосередньо з винної особи. Крім того, вищевказаний Закон не містить норм щодо регресу до винної особи.

Таким чином, позивач не мав право на пред'явлення позову в порядку регресу і тим самим відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову.

Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення оскаржується в частині задоволення позовів, в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_5 рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось і не переглядалось.

Судова колегія, заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню .

Задовольняючи позов ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження в результаті чого позивач зазнав майнової шкоди в сумі 4894 грн. 59 коп. і моральної шкоди в сумі 5 000 грн.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 8 жовтня 2005 року на території автостоянки № 3 ХООВСА, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_4 штовхнув позивача ОСОБА_5, який будучи при виконанні трудових обов'язків впав та отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Кримінальна справа відносно ОСОБА_4 була закрита у зв'язку із передачею його на поруки колективу ОСББ «Жайворонок».

Згідно медичних довідок ОСОБА_5 в результаті травми отримав перелом стегна (двічі був оперований) у зв'язку з чим знаходився на лікуванні в 2005-2007 роках (а.с.6,9,10,14,15,16,17).

Згідно виписки з амбулаторної карти в результаті травми і стресової ситуації 21.10.2006 року на фоні артеріального тиску 220/140 переніс ішемічний інсульт (а.с.9,13).

З 1 травня 2007 року позивачу встановлена перша група інвалідності причиною якої є трудове каліцтво (а.с.19).

Як вбачається з записів медичної картки позивача терапевт в результаті обстеження зазначив, що після закритого перелому лівого стегна потребує постійного прийму ліків (а.с.182 зворот).

З огляду на вищевикладене з врахуванням доводів апеляційної скарги, перевіривши медичні довідки які містять призначення ліків що застосовувались для лікування перелому стегна, судова колегія перерахувала всі надані суду оригінали чеків і дійшла висновку, що сума витрачена ОСОБА_5 на лікування перелому стегна правильно розрахована судом в розмірі 4894 грн. 59 коп. При цьому, судом не враховувались ліки , що не стосувались лікування інших захворювань (діабету).

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК фізична особа яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності , а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_4 завдав шкоди каліцтвом позивачу ОСОБА_5, суд правильно стягнув з нього вартість ліків.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Під час судового розгляду найшов своє підтвердження факт протиправності дій відповідача, його вина, наявність шкоди і причинний зв'язок між ними.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції визначив в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням стану здоров'я, наслідків захворювання, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках.

З наданих суду епікризів, медичних довідок, встановлено, що позивач постійно потребує лікування у зв'язку з травмою.

Відповідно до глибини фізичних і душевних страждань ( ступень втрати професійної працездатності, обмеження його можливостей вести активний спосіб життя, необхідність прикладання додаткових зусиль для організації свого життя), враховуючи принципи виваженості, розумності і справедливості, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь позивача моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Будь яких доказів, які б спростовували висновки суду в частині відшкодування майнової і моральної шкоди -відповідач суду не надав.

Відповідно до ст..10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Пунктом 3 ст.213 ЦПК України передбачено, що суд має повно та всебічно з'ясувати обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи зустрічний позов , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Фонд соцстрахування виплатив потерпілому ОСОБА_5 грошову допомогу в період з 14.04.2006 року по 31.12.2007 року в сумі 22912 грн. 21 коп. , то винний в заподіянні шкоди потерпілому відповідач ОСОБА_4 повинен цю суму відшкодувати.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.

Суд як на підставу для стягнення сплаченої Фондом суми страхових виплат з відповідача в порядку регресу, послався на ч.1 ст.1191 ЦК., якою встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Даною статтею встановлено загальне правило за яким у особи, яка відшкодувала шкоду, виникає право зворотної вимоги (регресу) до особи, яка винна в її завданні. Зазначена норма знаходиться в главі 82 ЦК й регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

При цьому, в деліктних правовідносинах ст..1195 ЦК не передбачена можливість стягнення одноразової допомоги і пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на користь потерпілого безпосередньо з винної особи.

Страхування від нещасного випадку на виробництві є особистим страхуванням, що регулюється нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності»№ 1105 від 23.09. 1999 р. який покладає обов'язок здійснення страхових виплат за договором особистого страхування на Фонд…, і являється спеціальним у регулюванні відносин, пов'язаних із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності.

У регулюванні спірних правовідносин норми ЦК не можуть бути застосовані, оскільки Законом не передбачено право Фонду звертатись з регресним позовом до винних осіб.

З огляду на вищенаведене, зустрічний позов Фонду -задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності»№ 1105 від 23.09. 1999 р., п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року», ст..213,214,303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів,

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити частково.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 червня 2012 року- змінити в частині задоволення зустрічного позову.

В задоволенні зустрічного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Московському районі міста Харкова до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення суми,- відмовити.

Заочне рішення в частині задоволення позову ОСОБА_5 - залишити без змін.

В частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_5 -заочне рішення суду в апеляційному порядку не переглядалось.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -