ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 р. | № 26/543 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Полтавського акціонерного банку “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві |
на постанову Київського апеляційного | від 03.04.2006 господарського суду |
за позовом | Полтавського акціонерного банку “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві |
до | Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Алькона” |
про | стягнення 63000 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від позивача: не з’явились, повідомлені належно про час місце розгляду касаційної скарги;
від відповідача: Зборошенко М.Є. дов. від 08.06.2006 №172.
Полтавським акціонерним банком “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві у вересні 2005 року заявлений позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Алькона” 63000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статтей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, 22 Цивільного кодексу України і статтей 24, 25 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15 грудня 2005 року, ухваленим суддею Пінчуком В.І., у задоволенні позову відмовлено. При цьому господарський суд виходив з того, що розподіл витрат на оплату послуг адвоката вирішується одночасно із винесенням рішення у справі і не є предметом окремого судового провадження. В рішенні зазначено про те, що позивачем не доведено участь адвоката Шевченко М.О. у розгляді справи №8/211. Суд визнав, що витрати на оплату послуг адвоката не відносяться до збитків, оскільки не мають відповідних ознак шкоди.
Київський апеляційний господарський суд у складі суддів: Капацин Н.В. /головуючого/, Данилової Т.Б. та Андрієнка В.В. постановою від 03 квітня 2006 року перевірене рішення господарського суду міста Києва залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Полтавського акціонерного банку “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві залишив без задоволення.
Полтавський акціонерний банк “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві звернувся з касаційною скаргою, з урахуванням змін, до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати судові акти у справі, та скерувати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги, заявник посилається на те, що юридичні послуги його підприємству надавались адвокатом Шевченко М.О. на стадії касаційного перегляду рішення у справі №8/211, а відтак господарський суд на час ухвалення рішення у справі не міг вирішити питання щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката. Заявник вважає хибним висновок суду про недоведеність надання юридичних послуг позивачеві адвокатом Шевченко М.О. Участь адвоката Шевченко М.О. у розгляді справи №8/211 підтверджується актом виконаних робіт від 17.03.2005 згідно генерального угоди про надання адвокатських послуг №28/01 від 28.01.2004 та протоколу погодження договірної ціни надання адвокатських послуг від 13.09.2004, листом ДВС Голосіївського району у м. Києві від 02.12.2005 №1090. Товариство посилається на те, що відсутність адвоката Шевченко М.О. у судовому засіданні Вищого господарського суду України, яке відбулося 25.01.2005 викликана сімейними обставинами.
Від Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Алькона” відзив на касаційну скаргу судом не отриманий. Від Полтавського акціонерного банку “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке відхилено судом.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, правильність застосування апеляційним судом приписів чинного законодавства відзначає наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням господарського суду м. Києва від 08.04.2004 у справі №8/211 було задоволено позов Полтавського акціонерного банку “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Алькона” про стягнення 124266,80 грн. страхового відшкодування. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2004 у справі №8/211 зазначене рішення господарського суду скасовано та відмовлено в позові. Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2005 у справі №8/211 постанову апеляційного суду скасовано, а рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2004 залишено без змін. Між Полтавським акціонерним банком “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві і адвокатом Шевченко М.О., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.03.2003 №1788, 28.01.2004 було укладено генеральну угоду з надання адвокатських послуг №28/01. За умовами укладеної угоди позивачеві надаються адвокатські послуги, які зазначаються в протоколі погодження договірної ціни, що є невід’ємною частиною генеральної угоди. Сторони 13.09.2004 підписали додаток №2 до генеральної угоди та протокол погодження договірної ціни надання адвокатських послуг. Відповідно до розділу 2 протоколу розмір винагороди –гонорару адвоката Шевченко М.О. за надання адвокатських послуг визначається, виходячи із розцінок адвоката на надання адвокатських послуг згідно даної угоди, і становить 63000 грн. На виконання умов договору позивачем 22.09.2004 було сплачено адвокату 63000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4. Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Алькона” збитків - 63000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що розподіл витрат на оплату послуг адвоката вирішується одночасно із винесенням рішення у справі і не є предметом окремого судового провадження, а відтак підставно відмовили в задоволенні позову. За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача; при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тобто, судові витрати розподіляються між сторонами одночасно з прийняттям рішення за основним спором. Приписи статті 44 Господарського процесуального кодексу України регулюють питання судових витрат, до яких, зокрема, відноситься і оплата послуг адвоката. Проте, виділення в окреме судове провадження спору за позовом про стягнення судових витрат, понесених у зв'язку з оплатою адвокатських послуг, є помилковим, оскільки до судових витрат відносяться суми, які вже були сплачені товариством на день прийняття рішення за основним спором, тобто є такими, що уможливлюють розгляд спору судовою інстанцією. Судові витрати - це обов'язково похідне від позовної вимоги, а не самостійна вимога. У разі, коли у рішенні господарського суду з тих чи інших причин не було вирішено питання про розподіл судових витрат, господарський суд з власної ініціативи або за заявою сторони, згідно вимог статті 88 Господарського процесуального кодексу України, має право прийняти додаткове рішення, яким усуває такий недолік. Таким чином, порядок розподілу судових витрат встановлений законом і є обов’язковим, а відтак не може бути змінений, в тому числі, шляхом пред’явлення самостійного позову. Що ж до кваліфікації спірної суми у якості збитків, то виходячи із встановлених судами фактичних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування переглянутих судових актів і в цій частині. Позивач не надав судові доказів розумної необхідності участі адвоката Шевченко М.О.; обсягу і часу витраченого на вивчення матеріалів справи №8/211 та аналізу чинного законодавства. Відповідно до приписів частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якщо її право не було б порушено. Згідно частини 2 статті 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є господарською санкцією. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, - стаття 611 Цивільного кодексу України. Віднесення позивачем до збитків витрат на оплату послуг адвоката суперечить положенням статті 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру, факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному причинному зв’язку з позовом про стягнення з відповідача суми боргу. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Переглянута постанова апеляційного суду відповідає вимогам до судового акта.
За таких обставин, не вбачається правових підстав для скасування переглянутої постанови у справі та задоволення касаційної скарги.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2006 року у справі №26/543 залишити без змін.
Касаційну скаргу Полтавського акціонерного банку “Полтава-банк” в особі філії АБ “Полтава-банк” у м. Києві залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
С у д д і Т. Гоголь
Л.Продаєвич