ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                               У Х В А Л А 

29.07.08 р.                                                                                                          № 22/6пн                    

За позовом: Вугледарської міської міської ради

до відповідача 1: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Вугледар

до відповідача 2: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Вугледар

про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, привівши її у стан, придатний для використання, звільнивши від будівель, споруд шляхом їх знесення     

          Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

За участю

Прокурора

Представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - за довір.

від відповідача 1: не з”явився

від відповідача 2: не з”явився

Позивач, Вугледарська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Вугледар та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Вугледар (з урахуванням уточнень до позовної заяви) про зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, яка належить їй на підставі договору купівлі - продажу від 06.04.1999 р., шляхом її знесення та вивезення; зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0221 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, яка належить йому на підставі договору купівлі - продажу від 06.04.1999 р., шляхом її знесення та вивезення.  

Рішенням від 15.02.2008 р. позовні вимоги Вугледарської міської ради були задоволені.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 р. рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008 р. було залишене без змін, апеляційна скарга фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2. та ОСОБА_1без задоволення.

20.06.2008 р. судом Вугледарській міській раді були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008 р. по справі № 22/6 пн.

15.07.2008 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про визнання наказу господарського суду від 15.02.2008 р. таким, що не підлягає виконанню.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 вважає, що наказ господарського суду Донецької області від 15.02.2008 р. є таки, що не підлягає виконанню, оскільки 17.06.2008 р. нею була подана касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.05.2008 р.

Крім того, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 вважає, що будівля кафе 50/50 належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_2, тому у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. відсутній обов'язок виконувати судове рішення.

Відповідач 2 наполягає також на тому, що 06.04.1999 р. ним жодний договір купівлі - продажу не укладався. Частина будинку кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належить фізичній особі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.1997 р. Загальна площа належної їй на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.1997 р. частини будинку кафе складає 14,5 кв. м. Майна, яке належить фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_1. на підставі договору купівлі - продажу від 06.04.1999 р. не існує.

Ухвалою від 16.07.2008 р. господарський суд виніс ухвалу, якою призначив заяву про визнання наказу від 15.02.2008 р. таки, що не підлягає виконанню, до розгляду.

24.07.2008 р. від ОСОБА_2. надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви на іншу дату.

Відповідно ч. 3 ст. 117 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути заяву за відсутності відповідачів.

За результатами розгляду заяви про визнання наказу господарського суду Донецької області від 15.02.2008 р. таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що у її задоволенні повинно бути відмовлено за наступними підставами.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Порядок набрання судовим рішенням законної сили визначений ст. 85 ГПК України. За приписами цієї норми рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.  

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 р. рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008 р. було залишене без змін, тому 20.06.2008 р. у господарського суду з”явились правові підстави для видачі відповідних наказів.

Наказ господарського суду є виконавчим документом у розумінні ст. 117 ГПК України, який видається по факту набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом. 

Статтею 121-1 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою сторони чи поданням прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Враховуючи той факт, що зупинення виконання судового рішення і визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, має різні правові наслідки, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Суд не приймає до уваги посилання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. на те, що судове рішення було прийняте відносно фізичної особи, якій належить на праві власності частина спірної будівлі, що в свою чергу обумовлює неможливість виконання судового рішення.

З цього приводу суд зазначає, що позов було заявлено до фізичної особи, наділеної специфічним статусом - статусом суб'єкта господарювання, тобто до особи, яка здійснює господарську діяльність та зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Майно, щодо якого виник спір, використовується фізичною особою - підприємцем у господарській діяльності з метою одержання прибутку, тому у ОСОБА_2. відсутні підстави наполягати на відсутності у неї обов'язку виконувати судове рішення.

Суд не приймає до уваги ствердження ОСОБА_2. про неможливість виконання судового рішення у зв'язку з не визначенням в наказі суду земельної ділянки площею 0,0221 кв. м. та відсутністю в матеріалах справи картографічних матеріалів, завдяки яким можливо встановити земельну ділянку, яку їй належить звільнити, оскільки в наказі суду чітко визначена площа безпідставно зайнятої земельної ділянки, адреса об'єкту: АДРЕСА_1,  і сам об'єкт: частина будівлі кафе 50/50, який належить їй на праві власності.   

Суд звертає увагу фізичної особі - підприємця ОСОБА_2. також на той факт, що наказ від 15.02.2008 р. по справі № 22/6 пн судом  не видавався і такого документу взагалі не існує.

За таких обставин фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні зави повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 117 ГПК України, суд

                                                         УХВАЛИВ:

Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання наказу від 15.02.2008 р. таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

            Суддя