ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

  "07" липня 2008 р.                                                                   Справа № 2/158

 

Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович при секретарі Косташ О.І., розглядаючи справу

 

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Хотинському районі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

 

за участю представників:

від позивача -не з'явився

від відповідача -Скакун О.П. довіреність від 23.06.08р., Скакун В.Я. довіреність від 23.06.08р., Ватаманюк В.В. завідувач юридичного сектору - довіреність від 30.01.08р.

 

СУТЬ СПОРУ:          Приватний підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1(ідент. номер НОМЕР_1) звернулась з позовом до державної податкової інспекції в Хотинському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми Р № 00006917041 від 31.03.2008р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 871,25грн.

Відповідач заперечує вимоги позивача посилаючись на те, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте за результатами перевірки є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам податкового законодавства.

Ухвалою суду від 24.06.2008р. розгляд справи призначено на 07.07.2008р.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 6 Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування” № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником 16 видів податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі ПДВ (крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%), податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, плати за землю тощо.

Згідно з ч. 8 ст. 2 Указу № 727/98 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань, як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Відповідно до статті 52 Указу № 727/98 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), що позивачем і було зроблено (заява від 04.10.2007 року) та не заперечується відповідачем (аркуш 4 акту перевірки).

Тому, в ДПІ у Хотинському районі були відсутні правові підстави для нарахування позивачу суми податку з доходів фізичних осіб.

Одночасно, позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі його представника

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши докази, суд встановив.

У березні 2008 року працівниками ДПІ у Хотинському районі було проведено позапланову документальну перевірку, за результатами якої складено акт № 00010717041/0 від 26.03.2008р. “Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємцем Кулаковською Тетяною Анатоліївною”.

На основі матеріалів вказаного акту ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000691704 про застосування штрафних -фінансових санкцій в розмірі 871,25грн. по податку з доходів фізичних осіб (у т.ч. за основним платежем 701,25грн. за штрафними санкціями 170грн.)

Суд вважає, що вищевказане рішення прийнято правомірно, відповідно до чинного законодавства, а тому правових підстав для визнання його нечинним немає з урахуванням таких мотивів.

Так, стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р. № 2063 одним із напрямків державної підтримки малого підприємництва передбачає застосування до суб'єктів малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727.

Статтею 1 Указу визначено критерії, за наявності яких фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності може підлягати оподаткуванню за спрощеною системою оподаткування. Цими критеріями є те, що у трудових відносинах з фізичною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, повинно перебувати, включаючи членів її сім'ї, протягом року не більше 10 осіб, а також обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 500тис. гривень.

Як вбачається з акту перевірки, приватний підприємецьОСОБА_1., згідно поданих нею звітів з наростаючим підсумком, отримала доходи за ІІІ квартал 2007 року в сумі 585265грн. Тобто, обсяг виручки перевищував встановлене Указом Президента № 727 обмеження на 85265грн. даний факт перевищення позивач не заперечує в позовній заяві.

Одночасно, позивач посилається на ч.8 ст. 2 Указу Президента № 727 Вказана норма встановлює, що доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податковим, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань, як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Суд вважає, що згідно вищезазначеного, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу лише ті доходи, які обкладаються єдиним податком, а це, згідно Указу Президента № 727, сума до 50тис.грн.

Таким чином, сума яка перевищила 500 тис.грн., повинна бути включена до сукупного оподатковуваного доходу та оподаткована податком з доходів фізичних осіб.

Стаття 5 Указу Президента № 727 є санкцією для суб'єктів малого підприємництва, яка встановлює порядок, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Крім того, ця норма не стосується безпосередньо питання оподаткування доходів, в частині перевищення ліміту обсягу виручки, встановленого законодавством.

Особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності врегульовано п. 9.12 ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889.

Так, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 цього Закону встановлює, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами. встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

У даному випадку згідно Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено оподаткування доходів приватних підприємців.

Одночасно, в пп.9.12.2 п.9.12. ст.9 (Закону № 889 зазначено, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, доходи ОСОБА_1, що перевищили 500тис.грн. обсягу виручки, є іншими доходами ніж ті, що оподатковані за пп.9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону № 889, тобто за правилами встановленими спеціальним законодавством (спрощеною системою оподаткування).

Загальними правилами, за якими оподатковуються доходи фізичних осіб, є наступні норми законодавства.

Так, пп.4.2.8 п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.

Оподатковуваний дохід від зайняття підприємницькою діяльністю визначається відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992р. № 13-92. Відповідно до цієї норми оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Вказана стаття застосовується у зв'язку з тим, що п.22.10 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визнано таким, що втратив чинність, декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, крім розділу ІV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12. статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Стаття 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, незалежно від того, чи доходи фізичної особи нараховані податковим агентом чи не податковим агентом, зобов'язує таку фізичну особу включати суму неоподаткованих доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Статтею 4 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Тобто, загальна система оподаткування та спрощена система оподаткування - поняття не взаємовиключні та можуть бути застосовані до платника податків в одному звітному періоді.

Отже, ДПІ у Хотинському районі правомірно, керуючись ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, визначено приватному підприємцю ОСОБА_1. сукупний чистий дохід в сумі 4675грн.

А саме: 85265грн. (сума перевищення ліміту обсягу виручки) -80590грн. (документально підтверджені витрати) = 4645грн. (чистий сукупний дохід).

Застосовано ставку податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15% від об'єкта оподаткування на підставі п.7.1 ст. 7 закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, 4645грн.* 15% = 701,25грн.

Таким чином, приватний підприємецьОСОБА_1. зобов'язана була включити дохід, в межах перевищення ліміту обсягу виручки, до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати  річну декларацію.

У зв'язку з невиконанням цього обов'язку, ДПІ у Хотинському районі, керуючись пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181, було застосовано штрафну санкцію у розмірі десяти відсотків від суми недоплати 701,25*10% = 70,13грн., але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -170грн.

701,25грн.+170грн.=871,25грн.

З огляду на викладене, ДПІ у Хотинському районі правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00006917041, яким застосовано штрафну фінансову санкцію по податку з доходів фізичних осіб в сумі 871,25грн.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 185, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, с у д -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

У позові відмовити.

 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи у апеляційній інстанції та залишенні даної постанови у силі.

Відповідно до ст. 185, ч.1-3, 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

       Суддя                                                                         І.В. Скрипничук