ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"07" серпня 2008 р. Справа №3/4205-А
позовом Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському
районі м. Старокостянтинів
до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів
про стягнення 85,02 грн.
Суддя О.Д. Вибодовський Секретар судового засідання Маєвська Н.В.
Представники:
Від позивача - Лісковий А.М.- за дов. від 28.07.2008 р
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в розмірі 85,02 грн. грн.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
В підтвердження позовних вимог позивач подав копії корінця вимоги, картки особового рахунку платника за вказаний період, копією акту про розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частини фіксованого податку.
Відповідач, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, правом участі в судовому засіданні не скористався, однак на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника та надав заперечення проти позову, у якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, оскільки перебуває на спрощені системі оподаткування та не використовує працю найманих працівників та повинен сплачувати лише єдиний податок без сплати додаткових внесків до Пенсійного фонду.
Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :
Фізична особа -ОСОБА_1, м. Старокостянтинів зареєстрований як приватний підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця НОМЕР_1 від 27.08.1995 р. згідно до ст.ст. 11, 15 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідача станом на 01.06.2008 р. утворилася заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування за І квартал 2005 року в розмірі 85,02 грн.
Вказана заборгованість підтверджується поданими позивачем розрахунком суми заборгованості відповідача на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданими відповідачем розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті до Фонду, актом №152 про розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску також картками особового рахунку платника за вказаний період.
У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу №Ф-941 від 30.04.2008р., яка отримана відповідачем та не оскаржувалася ним, що підтверджується корінцем даної вимоги.
Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 85,02 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі -Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п.6 п. 2 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані.
За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі м. Старокостянтинів до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів про стягнення 85,02 грн. задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 мАДРЕСА_1 кодНОМЕР_1на користь Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі м. Старокостянтинів (вул. Красовського, 4, код 14150074) 85,02 грн. (вісімдесят п'ять гривень 02 коп.) заборгованості.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.