Справа № 22-2250 Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 18 Татаурової І.М.
Доповідач Матківська М.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 6 вересня 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Кучевського П.В.
Суддів : Матківської М.В., Камзалова В.В.
При секретарі: Пшеничній Л.В.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 20.07.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ВАТ "Вінницямолоко" в особі відокремленого структурного підрозділу ВАТ "Вінницямолоко" Козятинського маслозаводу про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ВАТ "Вінницямолоко" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів позики, -
Встановила:
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2006 року частково задоволено позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ВАТ "Вінницямолоко" в особі відокремленого структурного підрозділу ВАТ "Вінницямолоко" Козятинського маслозаводу про стягнення заборгованості за договорами позики.
Стягнуто з ВАТ "Вінницямолоко" в особі відокремленого структурного підрозділу ВАТ "Вінницямолоко" Козятинського маслозаводу борг за договорами позики на користь позивачів:
ОСОБА_1 - 81 219 гр. 30 коп., з яких 70 311 гр. основний борг; штрафні санкції в розмірі 8 986 гр. 30 коп.; 3% річних в сумі 1 922 гр.; а також судові витрати: державне мито в сумі 703 гр. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр.;
ОСОБА_2 - 33 821 гр.95 коп., з яких 28 140 гр. основного боргу; штрафні санкції в розмірі 4 907 гр. 15 коп.; 3% річних в сумі 744 гр.; а також судові витрати: державне мито в сумі 316 гр. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр.;
ОСОБА_3 - 158 347 гр.50 коп., з яких 143 268 гр. 50 коп. основного боргу, з урахуванням суми встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; штраф в розмірі 10% від суми позики в розмірі 14 185 гр.; 25% річних від простроченої суми в розмірі 894 гр.; а також судові витрати: державне мито в сумі 1 583 гр. 47 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі ЗО гр.;
ОСОБА_4 - 11 163 гр. 50 коп., із яких 10 100 гр. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення; 25%> річних від простроченої суми в розмірі 63 гр.; 1 000 гр. штрафу в розмірі 10% від суми позики; а також судові витрати : державне мито в сумі 111 гр. 63 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гр.;
ОСОБА_5 - 47 775 гр., із яких 43 228 гр. розмір основного боргу з урахуванням суми встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 25% річних від простроченої суми в розмірі 267 гр.; 4 280 гр. штрафу в розмірі 10%) від суми позики; а також судові витрати: державне мито в сумі 477 гр. 75 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр.;
ОСОБА_6 - 46 534 гр. 68 коп., із яких 42 103 гр. 06 коп. основного боргу з урахуванням суми встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 25% річних від простроченої суми в розмірі 263 гр.; 4 168 гр. 62 коп. штрафу в розмірі 10 % від суми позики; а також судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр.;
ОСОБА_7 - 69 314 гр. 87 коп., із яких 62 714 гр. 40 коп. основного боргу з урахуванням суми встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 25% річних від простроченої суми в розмірі 391 гр.; 6 209 гр.47 коп. штрафу в розмірі 10% від суми позики; а також судові витрати: державне мито в сумі 693 гр. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр.
Стягнуто на користь держави недоплачений судовий збір з ОСОБА_1 в сумі 139 гр., з ОСОБА_2 в сумі 22 гр.
В іншій частині позову в задоволенні відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ВАТ "Вінницямолоко" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів позики, відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ "Вінницямолоко" просить змінити рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивачів боргу та штрафних санкцій, а в решті рішення суду не оскаржує. Просить стягнути з нього на користь позивачів менші суми боргу, штрафних санкцій та державного мита, а в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.
Зазначило, що рішення є незаконним, оскільки суд постановив-його на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи.
Позивачі : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не надали письмових заперечень на апеляційну скаргу і в судове засідання не з'явилися.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що відповідачем ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинський маслозавод в період з 2004 по 2005 роки були укладені такі договори позики:
05.08.2005 року з ОСОБА_1, за умовами якого останній (позикодавець) передав у власність ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинському маслозаводу (позичальнику) грошові кошти в сумі 70 311 гр., а ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинський маслозавод зобов'язувався повернути ОСОБА_1 таку ж суму грошових коштів ( а. с. 5). Факт передачі позикодавцем у касу позичальника зазначеної суми грошей підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 ( а. с. 6- 7);
10.08.2005 року з ОСОБА_2, за умовами якого ОСОБА_2 (позикодавець) передав у власність ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинський маслозавод (позичальник) грошові кошти в сумі 28 140 гр., а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( а. с. 89). Факт передачі ОСОБА_2 у касу позичальника зазначеної грошової суми підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру: НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11 (а. с. 91);
06.09.2004 року з ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_3 (позикодавець) зобов'язався передати у власність ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинському маслозаводу (позичальнику) грошові кошти в сумі 150 850 гр., а позичальник взяв на себе зобов'язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( а. с.162). Однак, учасники договірних зобов'язань, не дотримавшись умов договору, вийшли за межі зазначеної в договорі позики суми грошових коштів, внаслідок чого позикодавець передав позичальнику грошові кошти в сумі 182 500 гр. Факт передачі позикодавцем у касу позичальника зазначеної суми грошових коштів підтверджується довідкою Козятинського маслозаводу від 17.08.2005 року ( а. с. 163) та квитанціями до прибуткового касового ордеру ( а. с. 165-169). В рахунок погашення боргу за договором позики позичальник повернув 31 650 гр., а залишок боргу перед позичальником склав 141 850 гр.;
10.10.2005 року з ОСОБА_4, відповідно до якого ОСОБА_4 (позикодавець) зобов'язався передати у власність ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинському маслозаводу (позичальнику) грошові кошти в сумі 13 250 гр., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( а. с. 187). Фактично ОСОБА_4 передав у касу позичальника 10 000 гр., що підтверджується довідкою Козятинського маслозаводу від 17.08.2005 року (а. с. 188), квитанцією до прибуткового касового ордеру: НОМЕР_12 ( а. с. 190);
07.09.2004 року з ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 (позикодавець) зобов'язався передати у власність ВАТ"Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинському маслозаводу (позичальнику) грошові кошти в сумі 62 800 гр., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (а. с. 207). Фактично ОСОБА_5 передав у касу позичальника 42 800 гр., що підтверджується довідкою Козятинського маслозаводу ( а. с. 209) та квитанціями до прибуткового касового ордеру: НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17 ( а. с. 210-211);
07.09.2004 року з ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_6 (позикодавець) передав у власність ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ"Вінницямолоко" Козятинському маслозаводу (позичальнику) грошові кошти в сумі 51 686 гр., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( а. с. 228). Проте, учасники договірних зобов'язань не дотримались умов договору та вийшли за межі зазначеної в договорі позики суми, внаслідок чого ОСОБА_6 фактично передав у власність ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинському маслозаводу грошові кошти в сумі 96 952 гр. 20 коп. Факт передачі позикодавцем в касу позичальника зазначеної суми підтверджується довідкою Козятинського маслозаводу від 17.08.2005 року (а. с. 229) та квитанціями до прибуткового касового ордеру (а. с. 231-234). Позичальник частково повернув позикодавцеві грошові кошти в сумі 55 266 гр., борг складає - 41 686 гр. 20 коп.;
31.12.2004 року з ОСОБА_7, відповідно до якого ОСОБА_7 (позикодавець) передав у власність ВАТ "Вінницямолоко" в особі ВСП ВАТ "Вінницямолоко" Козятинському маслозаводу (позичальнику) грошові кошти в сумі 62 093 гр. 47 коп., а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( а. с. 251). Факт передачі позикодавцем в касу позичальника зазначеної суми підтверджується довідкою Козятинського маслозаводу від 17.08.2005 року ( а. с. 253) та квитанціями до прибуткового касового ордеру ( а. с. 254-255).
Судом також встановлено, що договори позики із ОСОБА_1 та із ОСОБА_2 укладалися терміном на три місяці. По закінченні цього терміну позивачі направили 09.02.2006 року на ім'я відповідача письмове звернення про повернення грошових коштів ( а. с. 8, 90), які залишилися без відповіді і без задоволення.
Договори позики з іншими позивачами укладалися на строк до пред'явлення позикодавцем письмової вимоги про повернення грошових коштів. Такі письмові вимоги про повернення грошових коштів за договором позики подані позивачами 14.02.2006 року відповідачу по справі (а. с. 164, 189, 208, 229, 252), які залишилися без задоволення.
Згідно вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
ВАТ "Вінницямолоко" оскаржує рішення в частині задоволення позову, заявленого до нього і не погоджується з ним тільки в частині задоволення позовних вимог в більшій сумі, визнавши при цьому договори позики дійсними та погодившись із тим, що має виконати зобов'язання по цим договорам позики перед позикодавцями, але в меншій сумі, ніж зазначено в рішенні суду. Не погодилось з рішенням суду і в тій частині, що має невиконане зобов'язання перед ОСОБА_6.
В судовому засіданні знайшло підтвердження не виконання зобов'язання відповідачем, взятого на себе згідно договору позики з кожним із позивачів окремо, в тому числі і з позивачем ОСОБА_6 Також доведено, що сума боргу по даним зобов'язанням складає саме такий розмір, який зазначено в судовому рішенні і це обґрунтовано наявними в матеріалах справи доказами. Спростування цих доказів відповідачем не надано, як і не доведено виконання зобов'язання повністю за договором позики, укладеним із ОСОБА_6.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики укладений в письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Про наявність такого випадку не пояснювала відповідач і не довела, що такий випадок мав місце по даному договору позики.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення боргу за договорами позики саме в зазначених в рішенні сумах.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відносно договорів позики із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вірно застосував положення даного закону та застосував вид відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, який зазначений в даному законі і зазначений сторонами в договорі позики в розділі З "Майнова відповідальність сторін".
Відносно решти договорів позики, суд, виходячи із позовних вимог сторін, також вірно застосував положення ст. 625 ЦК України, примінивши види відповідальності, які зазначені сторонами в договорах безпроцентної позики в пункті " Відповідальність сторін":
підпункт 1: позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу позикодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом;
підпункт 4: позичальник у разі порушення умов дійсного договору виплачує позикодавцю штраф у розмірі 10% від суми позики.
Суд першої інстанції, виконавши вимоги статей 10, 60, 212 ЦПК України вірно встановив, що відповідач отримав в позику грошові кошти у кожного із позивачів окремо на підставі укладених між ними договорів позики в 2004-2005 роках і саме він не повністю виконав взяте на себе зобов'язання, не повернувши позивачам борг в зазначених в рішенні сумах, тому прийшов до вірного висновку про стягнення з нього цих сум.
При вирішенні даного спору суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального права і прийняв вірне по суті та справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними і надуманими, спростовуються вищенаведеним і не впливають на висновки суду, що викладені в рішенні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України , колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ "Вінницямолоко" відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення .
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.