Справа № 2-4331/11

ЗАОЧНЕ рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

03 жовтня 2012 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого -одноособово судді Матяш Т.Л.,

при секретарі -Івановій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про виселення осіб без надання іншого жилого приміщення і визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення осіб без надання іншого жилого приміщення і визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, вказуючи, що у зв'язку з не звільненням колишнім працівником Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 держава Україна в особі Державної іпотечної установи як власниця цих прав фактично позбавлена права власності на це майно у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник органу опіки та піклування у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідачі у судовому засіданні не з'явилися, про час, день і місце судового засідання були повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов»від 19.08.2009 № 988-р Державною іпотечною установою (далі - ДІУ), що діє на підставі постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) «Про Державну іпотечну установу»від 17.07.2009 року № 768 (з наступними змінами і доповненнями), в м. Білгород-Дністровський придбано 81 квартиру в будинку № 2а по вул. Пирогова.

Розподіл зазначених квартир мешканцям м. Білгород-Дністровський, які перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, провадився на підставі Порядку розподілу квартир, що придбані ДІУ, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2009 № 1037 (у редакції постанови КМУ від 18.11.2009 № 1300).

Згідно з абзацом вісімнадцятим п. 3 вказаного Порядку квартири, що розподіляються між працівниками державних органів, а також військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, що проходять службу у військових формуваннях, підпорядкованих таким органам, мають статус службових.

Розподіл зазначених квартир проводила Одеська обласна державна адміністрація, якою поіменний список громадян, між якими пропонується розподілити квартири, було передано для попереднього розгляду до Мінжитлокомунгоспу з подальшою передачею їх на розгляд до Координаційної ради з питань розподілу квартир, що придбані ДІУ, при КМУ.

П. 1 розпорядження КМУ «Питання надання громадянам квартир, що придбані Державною іпотечною установою, у м. Білгороді-Дністровському»від 13.01.2010 р. № 33-р затверджено погоджений Координаційною радою з питань розподілу квартир, що придбані ДІУ, при КМУ поіменний список громадян, яким надаються придбані у м. Білгороді-Дністровському Одеської області (вул. Пирогова, 2а) квартири.

Відповідно до вищевказаного розпорядження КМУ квартира АДРЕСА_1, розподілена слідчому Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5

За клопотанням Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради прийняв рішення від 01.02.2011 р. № 53, згідно з яким квартира АДРЕСА_1, визнана службовою та закріплена за Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою.

Відповідно до ордера № 1069 серії НФ на службове житлове приміщення, виданого 04.02.2010 р. виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради на підставі вказаного рішення виконкому міської ради, громадянину ОСОБА_5 із сім'єю із 4 осіб (склад сім'ї: ОСОБА_5 - чоловік, ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 - донька і ОСОБА_4 - бабуся) дозволено зайняти трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 99,8 кв. м, у тому числі житловою - 53,4 кв. м.

Наказом прокурора Одеської області № 106 від 28.03.2005 р. ОСОБА_5 з 28.03.2005 р. прийнятий на роботу в органи прокуратури Одеської області та призначений на посаду помічника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора. В подальшому він переведений зі вказаної посади на посаду слідчого Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури.

Наказом прокурора Одеської області № 327к від 22.04.2010 р. юрист 2 класу ОСОБА_5 з 22 квітня 2010 року звільнений з посади слідчого Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури за власним бажанням (ст. 38 Кодексу законів про працю України).

Згідно з ч. 1 ст. 118 ЖК Української PCP службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до ст. 123 ЖК Української PCP порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених ст.ст. 73-76, 79-83, 85, 90, ч. 6 ст. 101, ст.ст. 103-106 цього Кодексу.

На підставі ч. 2 ст. 107 ЖК Української PCP у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Крім того, як зазначив Пленум Верховного Суду України в абзацах першому-другому п. 11 постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»від 12.04.1985 № 2, відповідно до ст. 107 ЖК наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Громадянка ОСОБА_4, бабуся ОСОБА_5, незважаючи на те, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, виникла необхідність у визнанні громадянки ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до абзацу першого п. 19 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України у справах про виселення зі службових жилих приміщень необхідно встановлювати, чи віднесено спірне жиле приміщення до службових. При цьому слід виходити з того, що приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради про включення їх до числа службових...

Згідно зі ст. 124 ЖК Української PCP робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення.

На підставі абзацу першого п. 2 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР «Про службові жилі приміщення»від 04.02.1988 № 37 (далі - Положення), службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).

Відповідно до абзацу першого п. 3 Положення жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.

Згідно з п. 4 Положення до числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, розташовані, переважно, на першому поверсі.

На підставі п. 15 Положення службове жиле приміщення надається робітникам, службовцям і колгоспникам на час виконання ними обов'язків, які потребують проживання в такому приміщенні.

Відповідно до п. 34 Положення робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення провадиться в судовому порядку.

Зазначене в позові житлове приміщення згідно зі ст.ст. 318 та 326 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України є об'єктом права державної власності.

Ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Однак, у зв'язку з не звільненням колишнім працівником Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 держава Україна в особі Державної іпотечної установи як власниця цих прав фактично позбавлена права власності на це майно.

Крім того, порушується передбачене ч. 6 ст. 49 ЗУ «Про прокуратуру»від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) право на отримання житла іншими оперативними працівниками Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури, які мають потребу в забезпеченні житлом.

Вищевказані обставини підтверджуються рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 01.02.2010 № 53, корінцем ордера № 1069 серії НФ на службове житлове приміщення, виданого 04.02.2010 виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради, наказом прокурора Одеської області № 327к від 22.04.2010 р. про звільнення юриста 2 класу ОСОБА_5 з посади слідчого Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, довідкою приватного підприємства «Житлово-експлуатаційний комплекс «Мегаполіс»»від 30.06.2011 р. № 19-11, листом управління Пенсійного фонду України у Білгород-Дністровському районі від 05.07.2011 № 7145/06, листом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району від 07.07.2011 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної іпотечної установи до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення осіб без надання іншого жилого приміщення і визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню в дохід держави з відповідачів сума судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 107, ч. 1 ст. 118 та ст.ст. 123-124 ЖК Української PCP, ст.ст. 3, 45, 208, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної іпотечної установи -задовольнити.

Виселити громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі службового жилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Визнати громадянку ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави суму судового збору у розмірі 214,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його увалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя