Справа № 22-ас-984 Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 14 Овсюка Є.М.
Доповідач Матківська М.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 15 вересня 2006 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Копаничук С.Г. Суддів : Глєбова І.К., Матківської М.В. При секретарі: Шевчук Л.В.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби, -
Встановила:
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 червня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову і ухвалити нову, якою задоволити його позовні вимоги.
Зазначив, що судове рішення вважає упередженим, необгрунтованим, необ'єктивним та таким, що суперечить нормам Конституції України та чинному законодавству.
Вінницький обласний військовий комісаріат заперечив апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду обґрунтоване і законне та просить залишити його без зміни.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 наказом №НОМЕР_1 від 16.01.1086 року був звільнений з військової служби за ст. 59 п. "а" та був виключений зі списків особового складу. На час звільнення зі служби отримував грошове забезпечення у вигляді: посадового
окладу, окладу за військове звання, відсоткову надбавку за вислугу років. Пенсія йому була призначена з урахуванням цих видів грошового забезпечення у відповідності з вимогами ст. 43 ч. З та ст. 63 ч. З Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (Закон № 2262-ХП від 09.04.1992 року).
У відповідності до вимог ст. 63 Закону України № 2262-ХП від 09.04.1992 року та п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 слідує, що наведені позивачем розміри надбавок, ( 90% за безперервну службу, встановленої Указом Президента України №389 від 05.05.2003 року, 100% за Указом Президента України №173 від 23.02.2002 року, 40% за службу в Збройних Силах України, передбаченої Указом Президента України від 14.07.1999 року), які він просив врахувати при призначенні йому пенсії, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й включаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували їх під час проходження військової служби та були звільнені в запас після їх запровадження.
Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови №4 від 15.04.2005 року "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців ( крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" роз'яснює, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року не було передбачено можливості перерахунку пенсії, раніше призначеної, у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенбсію згідно із Законом України №2262-ХП, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премії. Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( № 1769-ІУ від 15.06.2004 року), який набув чинності з 01.01.2005 року, не має зворотної сили тому вимоги щодо перерахунку пенсії з врахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Щодо премії в розмірі 33,3 % , яку ОСОБА_1 не отримував під час проходження військової служби, то крім наведеного вище, вона не є постійним додатковим видом грошового забезпечення, її виплата не пов'язана із кваліфікацією та умовами служби військовослужбовців, а врахування її розміру при призначенні пенсії не передбачалось діючим до 01.01.2005 року законодавством України.
Відносно вимоги позивача про перерахунок пенсії за період з 01.01.2005 року по 28.03.2006 року ( день подачі позову до суду), то ці його вимоги також не підлягають до задоволення, оскільки як вбачається із даних
на а. с. 15 пенсія ОСОБА_1 перерахована з 01.01.2005 року відповідно до Закону України № 1769-ІУ від 15.06.2004 року. В розмір пенсії включено: 100% надбавку грошового забезпечення, 35 % надбавку грошового забезпечення, 45 % надбавку грошового забезпечення і премію 33,3% та відповідно до зазначеного Закону України в 2005 році виплачено 50% (а. с. 15), а в 2006 році виплачено 100% призначеної пенсії ( а. с. 16).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення по справі є законним і обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зібраним по справі доказам дана правильна оцінка, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, врахувавши при цьому, що ї доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198 , 200 , 205 , 206 КАС України , колегія суддів , -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.