У Х В А Л А

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Іскрівська сільська рада Чутівського району Полтавської області, про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 11 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від

3 березня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У  червні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 з указаним позовом.

 Свої вимоги мотивували тим, що у 2001 році на ім'я ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_1, придбали будинок АДРЕСА_1. За рішеннямм Іскрівської сільської ради від 23 серпня 2001 року їй у власність була передана земельна ділянка площею 0,45 га на ділянці землі площею 0,50 га за вищевказаною адресою для ведення особистого підсобного господарства. У квітні 2006 року відповідачеві  за рішенням Іскрівської сільської ради від 15 грудня 2005 року на цій ділянці площею 0,50 га була виділена земельна ділянка розміром 0,05 га та встановлені межові знаки. У квітні 2006 року відповідач знищив межові знаки та самовільно захопив частину належної ОСОБА_1та ОСОБА_2 ділянки. ОСОБА_3 проігнорував припис Чутівського районного відділу земельних ресурсів про звільнення незаконно

зайнятої земельної ділянки, засіяв частину належної позивачам земельної ділянки, залишивши їм у користування земельну ділянку розміром приблизно 0,15 га.

Посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій відповідача протягом 2006-2007 років  були позбавлені можливості використовувати зазначену земельну ділянку за призначенням, просили стягнути з відповідача матеріальні збитки на суму

3 336 грн. 60 коп. та  у відшкодування моральної  шкоди 2 000 грн.

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 11 січня

2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від

3 березня 2008 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь позивачів по 300 грн. кожному на відшкодування завданої моральної шкоди.  Вирішено питання про розподіл судових витрат.  В решті пзову позову відмовлено.

ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 11 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 3 березня 2008 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

 Частково задовольняючи позов, суд вірно прийшов до висновку, що відповідач  вчинив протиправні дії відносно позивачів, так як здійснив самозахоплення   частини належної їм на праві власності земельної ділянки, позбавивши позивачів права  користуватися цією земельною ділянкою протягом 2006-2007 років.

Суд обґрунтовано виходив із положень ст. 23 ЦК України, не порушуючи засади розумності, виваженості та справедливості, і з урахуванням характеру спірних правовідносин   вірно встановив розмір компенсації за моральну шкоду  .

Такі висновки суду ґрунтуються на  зібраних по справі доказах, тоді як доводи касаційної скарги ОСОБА_3 жодними доказами не підтверджені.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 11 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 3 березня 2008 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.