АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 вересня 2006 року                                                        м. Вінниця

Колегія  суддів  судової палати у  цивільних  справах  апеляційного  суду Вінницької області в складі:

Головуючої:   Копаничук С.Г.

Суддів: Матківської М.В., Глєбова І.К.

при секретарі :Цехмістер О.В.

за участю заявника ОСОБА_1., адвоката ОСОБА_2 прокурора Мрачковського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду м .Вінниці від 26.06.2006 року по справі за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною ;позовом прокурора в інтересах ОСОБА_3 про визнання особи недієздатною ,-

Встановила:

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від20.06.2006 року в задоволенні заяви та позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а саме: обмежився лише висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи, не дочекався проведення повторної амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи ,чим порушив ст..239 ч.2 ЦПК України;розглянув справу у відсутність представника ОСОБА_1.- адвоката ОСОБА_2 ,чим позбавив заявника права на правову допомогу.

Заперечень на скаргу не надійшло.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є рідною сестрою заявника.25.092001 року вона уклала договір купівлі-продажу своєї квартири. Хоча вона   з 20.07.2001 по 24.08.2001року перебувала на лікуванні в

Справа № 22 - 2045              2006 р.        Категорія    Рішення постановлено під головуванням Венерин О.О.

Доповідач: Копаничук С.Г.

психіатричному відділенні Барської ЦРЛ з приводу інволюційного параноїду, в ході лікування повністю одужала і на момент посвідчення договору купівлі-продажу могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Останнє підтверджується висновком стаціонарної судово -психіатричної експертизи, яка проводилась експертами Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. ак. О.І.Ющенка. Виходячи з того ,що суду не були надані докази ,що ОСОБА_3страждає на хронічний стійкий психічний розлад унаслідок якого вона не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, суд відмовив в задоволенні заяви та позову.

Заслухавши доповідача, осіб ,що беруть участь в справі ,перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст..239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Як вбачається з матеріалів справи, для визначення психічного розладу здоров'я у ОСОБА_3 суд судово-психіатричну експертизу призначав ,вона була проведена і висновок її є в справі. Причини неявки ОСОБА_3 для проведення повторної судово-психіатричної експертизи суд з'ясував і вони є поважними - за фізичним станом здоров'я. Тому не можна вважати ,що ОСОБА_3явно ухилялась від її проведення і існували підстави для примусового направлення її на експертизу.До того ж заявником клопотання про примусове направлення ОСОБА_3 на експертизу не заявлялось .

Доводи скарги про розгляд справи у відсутність представника ОСОБА_1 .-адвоката ОСОБА_2 також не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.77 ч.2 ЦПК України інші особи, які беруть участь в справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. Зі змісту даної статті випливає ,що такий обов'язок на осіб покладено щодо кожного судового засідання по справі. У разі неповідомлення вважається ,що особи не з'явились без поважних причин.

Справа призначалась до розгляду неодноразово.30.03.2006 p.,16.05.2006 р.в судові засідання представник заявника ОСОБА_2 не з'являвся ,причини неявки не повідомляв. На час ухвалення судом рішення 26.06.2006 року причину чергової неявки представник суду своєчасно не повідомив, доказ поважності причини його відсутності в день розгляду справи надійшов вже після судового засідання що підтверджено матеріалами справи \а.с.47 т.2\ Заявник ОСОБА_1 на час розгляду справи такого доказу не надав ,судове засідання після початку розгляду справи покинув. За таких обставин у суду не було підстав неявку представника заявника в судове засідання 26.06.2006 року вважати поважною ,а тому колегія суддів вважає ,що порушень закону суд не допустив.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та перевірив їх доказами ,які оцінив в порядку ст. 212 ЦПК України ,вірно застосував норми матеріального та процесуального права. Сумніви у психічному стані ОСОБА_3 в процесі розгляду справи у суду відпали ,а тому суд підставно ухвалив рішення на підставі оцінки доказів ,які є в матеріалах справи і зазначене не протирічить процесуальному закону, зокрема ст.212 ЦПК України.

Доводи заявника ОСОБА_1. про те, що на психічний розлад у ОСОБА_3 свідчить продаж нею власної квартири за невелику ціну не заслуговують на увагу і не є достатньою підставою для визнання її недієздатною.

Доводи скарги висновки суду не спростовують і підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України ,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Староміського районного суду м .Вінниці від 26.06.2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.