ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7345/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватної фірми "Меркурій" про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
06.07.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська), в якому позивач просить стягнути з приватної фірми «Меркурій» (далі ПФ "Меркурій") до бюджету кошти з рахунків відповідача у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що належить ПФ «Меркурій», на загальну суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та з податку на додану вартість в розмірі 53289 грн. 35 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість ПФ "Меркурій" по платежу перед бюджетом виникла по податку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011р., по строку сплати 30.10.11р., 30.11.11р.,30.12.11 р., 30.01.12р. відповідно, та уточнюючій податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011р., по строку сплати 30.09.2011 р., 30.10.2011 р., 30.11.2011р., 30.12.2011р, 30.01.2012 р. податкових зобов'язань з цього виду податку на суму 53156,99 грн., та з податку на додану вартість, внаслідок несплати підприємством узгоджених податкових зобов'язань на суму 5134,00 грн. Заборгованість з цих видів податку всього становить 53 289, 35 грн., яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 09.07.12р. відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0470/7345/12 та призначено її до розгляду на 24.07.12р. В подальшому розгляд справи відкладено на 07.08.12р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
Від позивача на адресу суду надійшло клопотання, в якому позивач просить розглядати справу за відсутності уповноваженого представника позивача, вимоги у позовній заяві підтримує в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідань суду, в засідання суду не з'явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:
приватна фірма «Меркурій» зареєстрована як юридична особа рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 06.02.1996р. за ідентифікаційним номером 23946524.
Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська як платник податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 07.12.2011 р. № 6416.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.
Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
У п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно платити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до податкового органу декларацію №1102263 від 15.09.2011 р. та уточнюючу декларацію №1102263 від 08.02.2011 р. з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 30.09.2011 р., 30.10.2011 р., 30.11.2011р., 30.12.2011р, 30.01.2012 р., в яких самостійно нараховано земельний податок на 2011 рік в розмірі 53156,99 грн.
14.10.2011 р. відповідачем подано до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 5134,00 грн.
Сплата відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5134,00 грн. по строкам сплати до 24.10.2011 р. була часткова у сумі 5001,64 грн., внаслідок чого податковий борг ПФ «Меркурій» з податку на додану вартість станом на 18.06.2012 р. складає 132,36 грн.
У п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно п.286.2 ст.286 вказаного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).
У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Докази сплати відповідачем наявного у нього податкового боргу у справі відсутні.
Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також сум надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Податкова вимога по своїй правовій суті є передумовою для початку виконання органом державної податкової служби своїх повноважень по опису майна, реєстрації податкової застави і лише після спливу зазначеного 60-денного строку можливе проведення стягнення коштів з рахунків боржника, належної йому готівки і організація публічних торгів з реалізації заставного майна. Коли ж майно боржника описано на суму податкового боргу і застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і до теперішнього часу не скасована, формування і надсилання додаткової податкової вимоги на новостворений борг є не тільки недоцільним, а й незаконним.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 13.10.2011р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача була надіслана податкова вимога №947 .
У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену податкову вимогу та не погасив заборгованість інші вимоги податковим органом не формувались.
Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органом державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Довідка про існуючі у платника податків рахунки у банках долучена до матеріалів справи.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги усе вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, доказів протилежного суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задоволити.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватної фірми «Меркурій» про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з приватної фірми «Меркурій» 49000, м. Дніпропетровськ, вул.Метробудівська, буд.19, ЄДРПОУ 23946524, кошти:
- з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 53156,99 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 13050200 на рахунок № 33210812700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області;
- з податку на додану вартість в сумі 132,36 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок №31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук