Справа №22ц-5235/2007 Головуючий в 1 інстанції - Дадим Ю.М.
Категорія 19/21 Доповідач - Рудь В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Рудь В.В.
суддів - Григорченко Е.І., Можелянської З.М.
при секретарі - Шило С. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М. Павлограді про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат (а.с. 2-5).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що
постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м, Павлограді було зроблено перерахунок належних йому страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров'я на виробництві, з застосуванням коефіцієнтів: з першого березня 2002 року - 1, 193, з першого березня 2003 року - 1, 182, з першого березня 2004 року - 1, 152, з першого березня 2005 року - 1, 238, з першого березня 2006 року - 1, 203, встановлених на підставі постанов правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)».
Він вважає, що даний перерахунок здійснено з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки відповідач застосував коефіцієнт реальної заробітної плати, а не середньої заробітної плати за даними органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Тому при проведені перерахунку повинні бути застосовані коефіцієнти Державного комітету статистики України, які складають: в 2001 році - 1, 352, в 2002 році - 1, 21, в 2003 році - 1, 228, в 2004 році - 1, 275, в 2005 році - 1, 367.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді суму недоплачених щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 року по 31.01.2007 року в розмірі 11953 грн. 74 коп. та зобов'язати відповідача здійснювати щомісячні страхові виплати в розмірі 1527 грн. 31 коп.3 01.02.2007 року з подальшими перерахунками відповідно до чинного законодавства.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та на його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді стягнуто 11953 грн. 74 коп.ОСОБА_1 по страхових виплатах за період з 01.03.2002 року по 31.01.2007 року, встановлений розмір належних позивачеві щомісячних страхових виплат з 01.02.2007 року в розмірі 1527 грн. 31 коп. (а.с. 41-45).
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зазначивши, що при перерахунку страхових виплат позивачу застосовувались коефіцієнти, встановлені постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахунок сум щомісячних стра-
хових виплат потерпілим (членам їх сімей)» і підстав для застосування інших коефіцієнтів при перерахунку виплат не має (а.с. 48-52).
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що для перерахунку страхових виплат позивачеві необхідно застосовувати коефіцієнти зростання середньої заробітної плати, які вказуються Державним комітетом статистики України і складають в 2001 році - 1, 352, в 2002 році -1, 21, в 2003 році - 1, 228, в 2004 році - 1, 275, в 2005 році - 1, 367. Застосування саме таких коефіцієнтів, а не коефіцієнтів встановлених відповідачем, відповідає вимогам ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно ч.2 ст. 29 зазначеного вище Закону, перерахунок сум щомісячних страхових виплат здійснюється також у випадку зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Такий перерахунок проводиться з першого березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Тому ця норма закону містить обов'язкову умову застосування для перерахунку саме зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, а не реальної заробітної плати, оскільки вона вказує на необхідність Перерахунку саме за таким механізмом, а не тим, який визначений Правлінням Фонду соціального страхування. Тому суд обґрунтовано врахував ці вимоги закону.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М. Павлограді позивачу було зроблено перерахунок належних йому страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров'я на виробництві, з застосуванням коефіцієнтів, встановлених
постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)».
Застосування вказаних коефіцієнтів відповідачем суперечить вимогам ч.2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Не можуть бути прийнятті до уваги і доводи про пропущення позивачем строків позовної давності, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які(спричинили втрату працездатності» якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку.
Ствердження про порушення судом норм матеріального права безпідставні. Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює вказані правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М. Павлограді відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.