06.11.12

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

06.11.2012 справа № 5028/5/38/2012

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»,

юридична адреса: вул. Набережна Леніна, 15А, м. Дніпропетровськ, 49000,

фактична адреса: вул. Леніна, 17, поверх 5, м. Дніпропетровськ, 49000,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»,

вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, 14037,

предмет спору: стягнення 10 160,70грн

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування»подано позов до приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення з відповідача в порядку регресу 9 687,19 грн виплаченого страхового відшкодування, 350 грн витрат на проведення експертизи, 83 грн витрат на отриманням довідки ДАІ, 40,51грн витрат на відправку телеграми з повідомленням про місце та час проведення експертизи, а також відповідного судового збору.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.10.2012 за №02227440 (отримано за довіреністю Афанасенко) та відміткою загального відділу на зворотному боці ухвали про відкладення розгляду справи від 10.10.2012 /відправлено 11.10.2012, зареєстровано в реєстрі за №2114/, яка направлялася господарським судом за юридичною та поштовою адресами позивача, натомість повноважного представника в судове засідання позивач не направив, причин не з`явлення в судове засідання не повідомив.

До початку судового засідання через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання №011112-05 від 01.11.2012 про проведення судового засідання за відсутності його повноважного представника. При цьому позивачем зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Крім того, позивачем надіслано письмові пояснення від 01.11.2012 за №011112-04 щодо належних доказів надсилання відповідачеві претензії.

Надіслана на зазначену позивачем у позовній заяві адресу відповідача /вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, 14037/ копія ухвали господарського суду Чернігівської області від 10.10.2012 про відкладення розгляду справи повернулася до суду не врученою, з відміткою поштового відділення на конверті: „за зазначеною адресою за не розшуком".

Відповідно до надісланого позивачем оригіналу Витягу з ЄДР серії АА №825361 станом на 03.10.2012 місцезнаходженням відповідача є саме : 14037, Чернігівська область, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Інструментальна, будинок 4, тобто адреса, вказана позивачем у позовній заяві, на яку судом надсилались процесуальні документи.

Відповідно до абз.3 п.3.6. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" із змінами, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно п.4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, відповідно до ст.87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Беручи до уваги, що явка відповідача обов'язковою судом не визнавалась, відповідач не скористався правами, наданими йому ст.22 ГПК України, зокрема, про наслідки неподання відзиву та витребуваних судом документів був попереджений ухвалами від 28.09.2012 та 10.10.2012, господарський суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника.

Рішення приймається за наявними у справі документами, на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

02.11.2010, між позивачем (Страховиком за договором) та фізичною особою Філімоненко Сергієм Анатолійовичем (Страхувальник за договором) було укладено договір № 773/10-Т страхування наземного транспорту, відповідно до якого застраховано автомобіль марки "SUBARU LEGACY", державний номер АЕ 0742 ЕВ.

Страховим ризиком за даним договором, зокрема, є збитки внаслідок ДТП. Розмір страхової суми становить 149 950,00грн.

Судом встановлено, що у зв'язку з укладенням договору № 773/10-Т від 02.11.2010 між сторонами виникли відносини у сфері страхування, які регулюються нормами параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), глави 67 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) та Законом України "Про страхування".

Згідно ст.1 Закону України "Про страхування", страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування -це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу п.6 частини четвертої наведеної статті, одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

Як передбачено ст.16 Закону України "Про страхування", договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2011, на вул. Набережна Заводська в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "SUBARU LEGACY", державний номер АЕ 0742 ЕВ, що належить громадянину С.А.Філімоненко, під його керуванням та автомобіля марки "SUBARU LEGACY", державний номер АН 8825 ВВ, що належить громадянину Б.Б.Кокоту, під керуванням В.А.Левченка.

ДТП сталась внаслідок порушення В.А.Левченко п.п.10.9. Правил дорожнього руху України.

Вину водія Левченка В'ячеслава Анатолійовича в скоєні даної ДТП встановлено постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2011 при розгляді адміністративних матеріалів №3-2313-11.

Внаслідок даної ДТП було пошкоджено автомобіль "SUBARU LEGACY", державний номер АЕ 0742 ЕВ, який було застраховано власником в ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування»згідно договору страхування наземного транспорту № 773/10-Т від 02.11.2010.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання; а страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як вбачається із договору страхування 773/10-Т, дана подія визначена сторонами як страховий ризик, на випадок якого здійснювалось страхування.

За змістом п. 3 частини першої ст.20 Закону України "Про страхування", до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке частиною шістнадцятою ст.9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно частини першої ст.25 Закону України "Про страхування", виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

З матеріалів даної справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Арт-Синтез" на замовлення ПАТ «СК "Арсенал-Страхування»проведено експертне автотоварознавче дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди у зв`язку з аварійним пошкодженням транспортного засобу "SUBARU LEGACY", державний номер АЕ 0742 ЕВ, про що 05.07.2011 складено висновок за №040701, за яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням зносу складає 7 498,04грн.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту від 02.11.2010 №773/10-Т, складеного аварійним комісаром Є.Ю.Коріновським, розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту та складає 9 687,19грн.

Відповідно до страхового акту позивача від 11.07.2011 за №773/10-Т-01-01 розмір страхового відшкодування (з урахуванням безумовної франшизи за ризиком «Збитки внаслідок ДТП»0% від страхової суми) становить 9 687,19грн.

Даний розрахунок підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: рахунку №4 від 06.07.2011 на суму 6 191,55грн та рахунку-фактури №00000329 від 05.07.2011 на суму 3 495, а також доказами оплати цих сум згідно платіжних доручень №390 від 11.07.2011 на суму 6 191,55грн та №391 від 11.07.2011 на суму 3 495,64грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, позивач виплатив страхувальнику 9 687,19грн страхового відшкодування /платіжні доручення №390 від 11.07.2011 на суму 6 191,55грн та №391 від 11.07.2011 на суму 3 495,64грн/, що не суперечить приписам п.37.4. ст. 37 Закону.

В порядку регресу позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 9 687,19грн.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області від 20.07.2011 №14/1-1453ск, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "SUBARU LEGACY", державний номер АН 8825 ВВ, була застрахована відповідачем. Серія та номер полісу ВЕ4454741.

06.11.2012, господарським судом Чернігівської області, здійснено пошуковий запит на офіційному сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (https://mail.mtibu.kiev.ua/ua/Cbd/MTSBU) станом на 25.06.2011 /дату скоєння ДТП/.

Згідно інформації з офіційного сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України за критеріями пошуку по номеру та серії полісу вбачається, що поліс серії ВЕ №4454741, виданий страховою компанією «Інвестсервіс»на транспортний засіб "SUBARU LEGACY", державний номер АН8825ВВ, станом на 25.06.2011 був діючим.

Крім того, в порядку ст.38 ГПК України, Моторним (транспортним) страховим бюро України до господарського суду надіслано інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, з якої вбачається, що автомобіль "SUBARU LEGACY", державний номер АН8825ВВ, застраховано Страховою компанією «Інвестсервіс», серія полісу ВЕ №4454741; прізвище страхувальника Какоткин Борис Борисович; тип договору -1; без пільг; ліміт по життю та здоров'ю 100 000,00грн; ліміт по майну -50 000,00грн; франшиза -510грн; термін дії полісу: з 02.09.2010 по 01.09.2011.

28.11.2011, позивач звернувся до відповідача з претензією №281111-04 про відшкодування збитків. Дана претензія отримана відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення, наявною в матеріалах справи, проте вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Крім того, відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно п. 1 частини першої ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи, встановлену в полісі відповідача франшизу у розмірі 510,00грн, розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, має бути зменшений на суму франшизи та становить 9 177,19грн.

Також, з посиланням на приписи ст.ст.29 та 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач просить стягнути з відповідача 350грн витрат, пов'язаних з проведенням експертизи; 83,00грн витрат за отримання довідки ДАІ та 40,51грн витрат по відправці телеграми.

Зі змісту зазначених норм Закону не вбачається віднесення до розміру шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача (страхової компанії), витрат на проведення експертизи, вартості довідки ДАІ та направлення телеграм.

При цьому, п.34.3 ст.34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено зобов'язання страховика відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) за умови нез'явлення представника страховика у визначений строк на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Окрім того, за умовами п.9.1.3 договору страхування транспортного засобу№773/10-Т від 02.11.2010, укладеного між позивачем та потерпілим, обов'язок по наданню довідки ДАІ покладений на потерпілого, а здійснена позивачем оплата довідки ДАІ судом розцінюється як власна господарська діяльність.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат у сумі 350,00грн на проведення експертизи; 83,00грн на одержання довідки ДАІ та 40,51грн на відправлення відповідачу телеграм з повідомленням про місце і час проведення експертизи, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки згідно зі ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, вищевказаною правовою нормою чітко передбачено перехід до страховика (позивача у справі) права вимоги безпосередньо в межах виплати страхового відшкодування. Натомість додаткові витрати позивача не є страховою виплатою, а є такими, що пов'язані з визначенням розміру відшкодування потерпілій особі.

Беручи до уваги зазначене вище, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 350,00грн витрат на проведення експертизи; 83,00грн витрат, пов`язаних з отриманням довідки ДАІ та 40,51грн витрат пов`язаних з відправкою телеграми з повідомленням про місце та час проведення експертизи, задоволенню не підлягають.

Оскільки спір виник з вини відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України, з відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог, підлягає стягненню на користь позивача 1 448,50грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 35, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», код ЄДРПОУ 23498273, вул. Інструментальна, 4, м. Чернігів, 14037 (відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», код ЄДРПОУ 33908322, юридична адреса: вул. Набережна Леніна, 15а, м. Дніпропетровськ, 49000; фактична адреса: вул. Леніна, 17, поверх 5, м. Дніпропетровськ, 49070 (т/р 2650530307706 у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», м. Дніпропетровськ, МФО 305749) 9 177,19грн страхового відшкодування та 1 448,55грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя А.В.Романенко