ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2012 р. Справа №18/1619/12

За позовом Миргородського міжрайонного прокурора, адреса: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Кашинського, буд. 1 в інтересах територіальної громади м. Миргорода в особі Миргородської міської ради, адреса: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Незалежності, буд.17

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, місце проживання: 37600, АДРЕСА_1

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_2

про стягнення 32 933,20 грн.

Суддя Погрібна Світлана Василівна

Представники

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 320/01-16 від 20 червня 2011 року.;

від відповідача 1: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 від 31.07.1997р.

від відповідача 2: не з'явився;

від прокуратури: не з"явився

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява Миргородського міжрайонного прокурора, м. Миргород в інтересах територіальної громади м. Миргорода в особі Миргородської міської ради, в якій просить суд:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 збитки в розмірі 16 466,60 грн. за користування з 23.05.2010р. по 07.04.2011р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_3 у м. Миргород Полтавської області, що належить територіальній громаді міста Миргород Полтавської області.

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 збитки в розмірі 16 466,60 грн. за користування з 23.05.2010р. по 07.04.2011р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_3 у м. Миргород Полтавської області, що належить територіальній громаді міста Миргород Полтавської області.

Представник Миргородської міської ради у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях, (а.с.74-76) позовні вимоги підтримує в повному обсязі, заявлені в його інтересах Прокурором.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в судовому засіданні та у наданому відзиві на позовну заяву (вхід.№11645д від 03.09.2012р., а.с.59) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.

Крім того, відповідачем-1 було подано через канцелярію суду клопотання (вхід №14432д від 30.10.2012р.), в якому просить суд допитати в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про обставини користування відповідачем-1 приміщенням складу по АДРЕСА_3 у м. Миргород.

Суд відмовив у задоволенні даного клопотання як необґрунтованого та невмотивованого з огляду на положення чинного Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач-2 не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: на позов не відреагував, представництво в судове засідання не забезпечив, хоча повідомлявся належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про отримання процесуальних документів в даній справі (у матер.справи). Тобто, відповідач-2 належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання та на покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 27.09.2012 р. суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Проведеною Миргородською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено порушення, додержання вимог земельного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (відповідач-1 по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 (відповідач-2 по справі).

Відповідачі згідно договору купівлі - продажу від 08.11.2006 року (а.с.16) є власниками в рівних частинах кожний нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Миргород Полтавської області АДРЕСА_3, площею 775,8 кв.м. Їх право власності на будівлю підтверджено довідкою ДКП "Миргородтехінвентаризація" № 883 від 26.06.2012 року (а.с.15).

Дана будівля знаходиться в межах м. Миргорода на землях, що належать територіальній громаді м.Миргорода. Відповідно до положень пункту 3.25* ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. З урахуванням цих вимог, конфігурації і розмірів будівлі, зазначених в її технічному паспорті, площа земель, що використовується відповідачами, відповідно до розрахунку складає 1058,91 кв.м.

Згідно витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку станом на 2009-2011 роки земельна ділянка має комерційне використання (а.с.24-26).

07.05.2007р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з заявою (а.с.21) до Миргородської міської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації (проекту відведення) із землеустрою на земельну ділянку для комерційного використання за адресою: м. Миргород Полтавської області АДРЕСА_3.

ФО-П ОСОБА_2 (відповідач-2) довіреністю від 14.06.2007року (а.с.22) уповноважує ОСОБА_1 представляти її інтереси у Миргородській міській раді, стосовно підготовки документів та підписання договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_3.

20.06.2007 року Рішенням Миргородської міської ради було надано відповідачам дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які надають право користування вище зазначеною земельною ділянкою також зобов"язано подати технічну документацію на розгляд та затвердження міською радою у встановленому законом порядку.

Однак, відповідачі рішення Миргородської міської від 20.06.2007р. не виконали, на затвердження документи до Миргородської міської не надали, договір оренди земельної ділянки не уклали.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України зазначено, що використання землі в Україні є платним. Об"єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок , що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди ) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності або право тимчасового користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації - забороняється.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані у статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право користування земельною ділянкою державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Аналогічні положення містяться також в ст.93 Земельного кодексу України та ст. 792 ЦК України.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

При перевірці дотримання вимог земельного законодавства 22.03.2011 року Державною інспекцію з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області встановлено факт користування відповідачами земельною ділянкою, без правовстановлюючих документів. За результатами даної перевірки складено акт та винесено припис № 08 від 22.03.2011 року з вимогою усунення порушення земельного законодавства (а.с.33-37)

За даними Миргородської об"єднаної державної податкової інспекції відповідачі за період з 01.10.2009 р. по 07.04.2011грн. розрахунки плати за землю не подавали та не здійснювали оплату за користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, Миргородська міська рада неодноразово письмово запрошувала відповідачів на засідання комісії по визначенню та відшкодування збитків, спричинених територіальній громаді міста внаслідок використання ділянки без правовстановлюючих документів.

Крім того, на адреси відповідачів неодноразово направлялись вимоги щодо необхідності оформлення землекористування земельною ділянкою відповідно до чинного земельного законодавства, а також проект договору оренди землі.

Однак відповідачами вказані звернення залишені без реагування.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Власник земельної ділянки - Миргородська міська рада має право на здійснення щодо земельної ділянки повноважень володіння, користування та розпорядження. Користування земельною ділянкою відповідачами, без укладення договору оренди обмежує право законного власника розпоряджатись нею, використовувати її за цільовим призначенням та отримувати за її використання плату, чим завдається шкода інтересам територіальної громади м. Миргорода, яка є власником вказаної земельної ділянки, внаслідок чого їй завдаються збитки у вигляді неодержання плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними виконавчими комітетами міських рад. Не одержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття, обмеження прав.

Створеною виконавчим комітетом Миргородської міської ради комісією по визначенню та відшкодуванню збитків, спричинених територіальній громаді міста внаслідок порушення земельного законодавства, було визначено, що розмір збитків за фактичне користування земельною ділянкою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в період з 01.10.2009 року по 07.04.2011 року складає 32 933, 20грн.

Дана сума підтверджується розрахунком відділу комунального майна та земельних ресурсів Управління житлово-комунального господарства Миргородської міської ради, до функцій якого входила до 03.06.2011 року підготовка проектів рішень міської ради з питань землекористування, проектів договорів оренди земельної ділянки та здійснення контролю за їх дотриманням, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1058 кв.м. та ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, затверджених рішенням Миргородської міської ради від 28.02.2008 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради № 284 від 13.04.2011 року додатку №3 до нього затверджено акт № 61 (а.с.29-30), та розрахунку якими визначена сума збитків, завданих територіальній громаді міста Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що дохід, який Миргородська міська рада могла б одержати за звичайних обставин, якщо б її право не було порушено (упущена вигода), за фактичне користування земельною ділянкою з моменту купівлі відповідачами нежитлової будівлі, складає 32,933 грн. 20 коп.

Розмір цих збитків Миргородською міською радою розрахований виходячи з того, що земельна ділянка могла б перебувати в оренді, а оскільки зазначена земельна ділянка перебувала в користуванні відповідачів без законних на те підстав, то бюджетом недотриманий доход з оренди земельної ділянки.

Так, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, завдання майнової (матеріальної шкоди) є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов"язків.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. ст. 152, 156 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії (бездіяльність) щодо відповідних земельних ділянок за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМ України від 19.04.1993 №284.

Земельна ділянка фактично використовується відповідачами, для комерційних потреб, без оформлення правовстановлюючих документів, що вказує на збитки спричинені цією поведінкою, вину відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками.

За таких обставин, Миргородська міська рада була позбавлена можливості використовувати земельну ділянку (надати в користування іншій особі) та на отримання відповідних доходів (орендної плати за землю), які вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Суд, встановивши обставини справи вважає, що відповідачами у зв'язку із зайняттям земельною ділянкою по без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_3 у м. Миргород площею 1058,91 кв.м. завдано збитки територіальній громаді м. Миргорода в особі Миргородської міської ради, у вигляді неодержаних доходів (плати за землю) в розмірі 32933,20 грн., які б Миргородська міська рада могла отримати при належному виконанні відповідачами вимог закону та рішень органів місцевого самоврядування.

На підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення збитків в розмірі 32933,20 грн. за користування з 01.10.2009р. по 07.04.2011р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Миргород, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, м.Миргород є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. Натомість відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт наявності боргу чи його розмір не спростував. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідачів (ст.49 ГПК України).

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідачів та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат, відповідно до п. 7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (37600, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_3) на користь Миргородської міської ради (37600, м. Миргород Полтавської області, вул. Незалежності, 17; код ЄДРПОУ 04057468; р/р 35415001001814 УДК в Полтавській області, МФО 831019) збитки в розмірі 16 466,60 грн. за користування з 01.10.2009р. по 07.04.2011р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Миргород та розташована за адресою: АДРЕСА_3.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (37600, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_3) в доход Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001- 804,75 грн. судового збору.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Миргородської міської ради (37600, м. Миргород Полтавської області, вул. Незалежності, 17; код ЄДРПОУ 04057468; р/р 35415001001814 УДК в Полтавській області, МФО 831019) збитки в розмірі 16 466,60 грн. за користування з 01.10.2009р. по 07.04.2011р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Миргород та розташована за адресою: АДРЕСА_3.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001- 804,75 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Копію цього рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними в його вступній частині.

Повний текст рішення виготовлено: 05.11.2012р.

Суддя Погрібна С.В.