ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 10/250-26/294-12/371 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Симбел”, м. Мелітополь Запорізької області (далі –ТОВ “Симбел”)
на рішення господарського суду Запорізької області від 03.01.2006 та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.03.2006
зі справи № 10/250-26/294-12/371
за позовом відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, м. Мелітополь Запорізької області (далі –ВАТ “Мелітопольгаз”)
до ТОВ “Симбел”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - комунального підприємства “Виробниче житлово-експлуатаційне управління”, м. Мелітополь Запорізької області (далі –КП “ВЖЕУ”)
про стягнення 88876,41 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
ВАТ “Мелітопольгаз” – Марущенка А.М., Устюжина М.І.,
ТОВ “Симбел” –Хоречко Л.В.,
КП “ВЖЕУ” –не з’явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ВАТ “Мелітопольгаз” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача 88876,41 грн. збитків, включаючи 50000 грн. моральної шкоди.
Рішенням названого суду від 03.01.2006 (суддя Проценко О.А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.03.2006 (колегія суддів у складі: суддя Радченко О.П. –головуючий, судді Кричмаржевський В.А., Хуторний В.М.), позов задоволено частково: з ТОВ “Симбел” на користь ВАТ “Мелітопольгаз” стягнуто 5638 грн. збитків, а також судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В іншій частині позову відмовлено. Зазначені рішення господарських судів з посиланням на приписи статей 1166, 1167 Господарського кодексу України, статті 440 Цивільного кодексу Української РСР мотивовано внесенням ВАТ “Мелітопольгаз” орендних платежів та оплатою послуг телефонного зв’язку у період, коли фактично відповідач неправомірно використовував орендоване позивачем приміщення.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ “Симбел” просить скасувати оскаржувані рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційну скаргу мотивовано недоведеністю того, що користувачем оплачених ВАТ “Мелатопольгаз” телефонних послуг був саме відповідач, а також відсутністю належних доказів сплати позивачем орендних платежів з лютого по грудень 2001 року. Крім того, скаржник зазначає, що з огляду на обов’язковість узгодження сторонами договору його істотних умов договір оренди спірного приміщення було укладено позивачем з Мелітопольською міською радою лише 06.08.2002, в зв’язку з чим до зазначеної дати підстави внесення ВАТ “Мелітопольгаз” орендної плати були відсутні.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 10.02.2000 ОСП “Центр торгівлі і маркетингу” ВАТ “Мелітопольгаз” (орендар) та Мелітопольською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди № 10, за яким позивачу було передано у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване у м. Мелітополі по вул. Фрунзе, 11, на строк до 10.02.2003;
- рішенням господарського суду Запорізької області від 15.08.2002 зі справи № 4/4/219д встановлено, що названий договір слід вважати укладеним лише після досягнення сторонами згоди про внесення змін та доповнень, а саме 06.08.2002;
- за договором оренди від 01.02.2001 № 68, укладеним Мелітопольською міською радою (орендодавець) та ТОВ “Симбел” (орендар), відповідач одержав в оренду зазначене приміщення;
- рішенням арбітражного суду Запорізької області від 29.05.2001 у справі № 4/4/173д визнано недійсним договір від 01.02.2001 № 68, а рішенням господарського суду Запорізької області від 04.02.2002 у справі № 4/1/61 ТОВ “Симбел” зобов’язано не чинити перешкод ВАТ “Мелітопольгаз” у користуванні спірним приміщенням;
- ВАТ Мелітопольгаз” зазнало збитків у зв’язку зі сплатою орендних платежів у сумі 4541,61 грн. та внесенням плати за користування телефоном у спірному приміщенні за суму 1097,09 грн. у період з 12.02.2001 по 30.09.2002, тобто коли відповідач незаконно користувався зазначеним приміщенням;
- позивачем не доведено наявності збитків у вигляді неодержаного прибутку та факт заподіяння моральної шкоди неправомірними діями ТОВ “Симбел”, а також не подано належних доказів на підтвердження виявленої недостачі майна на суму 1437,65 грн.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків та моральної шкоди, заподіяних ВАТ “Мелітопольгаз” внаслідок незаконного використання орендованого позивачем приміщення.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі складові елементи: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, господарські суди виходили з того, що відповідач повинен відшкодувати ВАТ “Мелітопольгаз” внесені останнім орендні платежі та плату за послуги телефонного зв’язку за період неправомірного користування відповідачем спірним нежитловим приміщенням.
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 19 названого Закону передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Таким чином, підставою внесення орендних платежів є договір оренди.
Отже, в даному випадку для того, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача внесеної ВАТ “Мелітопольгаз” орендної плати господарські суди повинні були дослідити, з якого саме часу позивач повинен був вносити орендні платежі за договором від 10.02.2000 № 10 з урахуванням того, що, як встановлено судовими інстанціями, відповідний договір вважається укладеним лише 06.08.2002.
З огляду на викладене обов’язковому з’ясуванню підлягають також питання щодо підстав оплати позивачем телефонних послуг та щодо періоду, за який така оплата має бути відшкодована позивачеві.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, з’ясувати обставини, зазначені в цій постанові, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Симбел” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 03.01.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.03.2006 зі справи № 10/250-26/294-12/371 скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Симбел” на користь відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” 5638,76 грн. збитків, 56,39 грн. державного мита та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Справу у відповідній частині передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
3. В решті рішення господарського суду Запорізької області від 03.01.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.03.2006 зі справи № 10/250-26/294-12/371 залишити без змін.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь