Україна
Апеляційний суд міста Києва
МСП - 03680, м. Київ - 680, площа Солом'янська, 2-а
Справа № 22 - 15639/2012 Головуючий у І інстанції Бортницька В.В.
Доповідач - Корчевний Г.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого Корчевного Г.В.,
Суддів Слободянюк С.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі Ушаковій Н.В.,
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення подвійного розміру завдатку.
Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2012 р. ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення подвійного розміру завдатку.
Просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 221085,53 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27.06.2008 року між позивачем та відповідачем укладено попередній договір № 1044/4 про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,124 га за генеральним планом забудови № 1044, що розташована в АДРЕСА_1. 17.07.2008 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до попереднього договору № 1044/4 від 27.06.2008 року умовами якого було замінено передбачену Попереднім договором земельну ділянку на земельну ділянку за генеральним планом забудови за № 1045, площею 0,025 га, вартістю 103580,85 грн. Відповідно до умов попереднього договору в редакції Додаткової угоди № 2 сторони домовились, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки буде вчинений за 103580,85 грн. Позивач на виконання умов договору передав відповідачу завдаток в сумі 13835,14 дол. США. Оскільки відповідач ухиляється від укладення з позивачем основного договору купівлі-продажу земельної ділянки, позивач вважає, що вказані обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за Попереднім договором, тому ОСОБА_3 зобов'язаний повернути позивачу завдаток в сумі 13835,14 дол. США та додатково сплатити суму у розмірі вказаного завдатку, а всього 27670,28 дол. США, що становить 221085,53 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення подвійного розміру завдатку відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Пославшись на той факт, що сплачена ОСОБА_1 сума є завдатком, а не авансом, а також суд першої інстанції помилково не вирішив питання про стягнення на користь ОСОБА_1 суми переданого авансу.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено, що 07 червня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали попередній договір № 1044/4 про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,125 га, номер земельної ділянки за генеральним планом забудови № 1044, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 (а.с. 4-5).
Пунктом 12 Попереднього договору передбачено, що в забезпечення виконання даного договору ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_3 суму в безготівковому порядку в розмірі 50 % від ціни продажу земельної ділянки, зазначеної у п. 11 даного договору, що складає 259135,63 грн.
27 червня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір про внесення змін до попереднього договору № 1044/4 від 27 червня 2008 року. (а.с. 6).
Відповідно до умов вказаного договору були змінені деякі пункти попереднього договору, а саме: предметом договору купівлі-продажу є земельна ділянка площею 0,025 га, номер земельної ділянки за генеральним планом забудови № 1045, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1. Також, сторони домовились, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки буде вчинений за 103580,85 грн., які покупець зобов'язується сплатити продавцю в день підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки (але не пізніше 25 червня 2009 року).
Крім того, 15 грудня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 2 до Попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1045/4 від 27 червня 2008 року.(а.с.7-8).
Згідно п. 1 додаткової згоди № 2 ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 635 ЦК України в строк до 14 грудня 2011 року має намір передати у власність (продати), а ОСОБА_1 прийняти у власність (купити) на умовах встановлених договором земельну ділянку, на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Також п. 1.1 даного договору визначено, що сторони домовились, що Договір купівлі- продажу земельної ділянки буде вчинений за 103 580,85 грн., які ОСОБА_1 зобов'язується сплатити продавцю в день підписання Договору купівлі-продажу земельної ділянки (але не пізніше 25 червня 2009 року).
Виконуючи умови договорів позивачем було сплачено 103 580,85 грн., що стверджується заявою на переказ готівки № 13_1696043 від 27.06.2008 року, квитанціями від 03 липня 2008 року, 04 липня 2008 року, 22 липня 2008 року (а.с. 9-12).
Суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 вірно керувався нормами матеріального та процесуального закону, а саме ст. 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Посилання представника апелянта, на той факт, що сплачена ОСОБА_1 сума відповідно до п. 12 Попереднього договору від 27.06.2008 року (в редакції від 15.12.2008 року) є авансом, а не завдатком, колегія суду не приймає до уваги, так як відповідно до ст. 546 ЦК України завдаток є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.
Стаття 548 ЦК України встановлює загальні умови забезпечення виконання зобов'язання, згідно з якими забезпечується виконання виключно зобов'язання (основного зобов'язання). Під зобов'язанням розуміється правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Оскільки договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,025 га, номер земельної ділянки за генеральним планом забудови № 1045, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1, між сторонами укладено не було, то сплачені в рахунок виконання договору ОСОБА_1 повної суми у розмірі 103580,85 грн. є не авансом і не завдатком, а повне виконання зобов'язань по договору.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом першої інстанції в межах дотримання процесуального законодавства було з'ясовано, чи підтримує ОСОБА_1 свої вимоги. Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, що підтверджується журналом судового засідання (а.с. 85).
Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції помилково не вирішив питання про стягнення на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 103580,85 грн., колегія суду також не приймає до уваги, так як вони не узгоджуються з чинним процесуальним законодавством України.
Враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на хибному припущенні, що передані ОСОБА_1 ОСОБА_3 грошові кошти є завдатком, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку, що ці кошти за своєю правовою природою є авансом, так як це є повним виконанням зобов'язання, що веде до інших правових наслідків передбачених Цивільним кодексом України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову. Проте таких дій а ні ОСОБА_1, а ні його представником вчинено не було, що підтверджується відсутністю відповідної заяви в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків в рішенні суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Тому колегія суду вважає, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року обґрунтоване та законне і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді:
Україна
Апеляційний суд міста Києва
МСП - 03680, м. Київ - 680, площа Солом'янська, 2-а
Справа № 22 - 15639/2012 Головуючий у І інстанції Бортницька В.В.
Доповідач - Корчевний Г.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого Корчевного Г.В.,
Суддів Слободянюк С.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі Ушаковій Н.В.,
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення подвійного розміру завдатку.
Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: