Судове рішення 22-15715/2012 від 14.11.2012

Судове рішення #26009525

Україна

Апеляційний суд міста Києва

МСП - 03680, м. Київ - 680, площа Солом'янська, 2-а

Справа № 22 - 15715/2012 Головуючий у І інстанції Українець В.В.

Доповідач - Корчевний Г.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого Корчевного Г.В.,

Суддів Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

при секретарі Ушаковій Н.В.,

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха Олега Ярославовича.

Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха Олега Ярославовича.

Просив скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження як таку, що прийнята безпідставно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Апеляційного суду міста Києва його поновлено на посаді директора Українського науково-дослідницького інституту продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України.

При виконанні зазначеного рішення державний виконавець тривалий час не вживав заходів до примусового виконання рішення. Ним не встановлено службову особу, яка особисто зобов'язана виконати рішення суду шляхом видання наказу про поновлення скаржника на роботі. Державний виконавець не вжив й інших вичерпних заходів до виконання виконавчого документу.

Зокрема, не проведено перевірки виконання боржником виконавчого документу, не встановлено та не викликано відповідального за видання наказу про поновлення його на роботі - міністра аграрної політики та продовольства України для відібрання від нього пояснень. Виконавцем не одержано таких пояснень. Також не одержано необхідних для проведення виконавчих дій довідок та іншої інформації, з якої мало бути встановлено, в якому порядку та хто особисто з представників боржника мав бути притягнутий до відповідальності за невиконання вимог державного виконавця. Замість цього штраф державним виконавцем накладався на міністерство. Відповідальна за невиконання рішення особа - міністр аграрної політики і продовольства України до цього часу не притягнутий до адміністративної відповідальності.

Складанням протоколу про накладення штрафу на Міністерство аграрної політики та продовольства України, державний виконавець фактично самоусунувся від здійснення виконавчих дій.

Не забезпечивши та не вживши вичерпних заходів до примусового виконання рішення, державний виконавець використав формальне звернення до прокурора з поданням про порушення кримінальної справи для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Цим він фактично перешкодив подальшому виконанню рішення суду.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року - скасувати та постановити нову, якою вимоги скарги ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Пославшись на той факт, що державний виконавець не забезпечив та не вжив вичерпних заходів до примусового виконання рішення, використав формальне звернення до прокурора з поданням про порушення кримінальної справи, для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, чим фактично перешкодив подальшому виконанню рішення суду.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволеню.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 05 липня 2011 року ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Українського науково-дослідницького інституту продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України та стягнуто на його користь завдану моральну шкоду (а.с. 17-18).

13 січня 2012 року Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі (а.с. 44).

03 березня 2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа (а.с. 45).

Державним виконавцем направлялись вимоги до боржника про необхідність виконання рішення суду від 02 липня 2012 року (а.с. 35), від 09 липня 2012 року (а.с. 40), від 17 липня 2012 року (а.с. 56).

Постановою державного виконавця від 07 липня 2012 року на боржника - Міністерство аграрної політики та продовольства України накладено штраф (а.с. 38).

Повторний штраф накладено на боржника - Міністерство аграрної політики та продовольства України постановою державного виконавця від 17 липня 2012 року (а.с. 54).

Про невиконання рішення суду державним виконавцем складений акт від 23 липня 2012 року (а.с. 80-81).

31 липня 2012 року державний виконавець звернувся з поданням до Генеральної прокуратури України про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду (а.с. 84-87).

16 серпня 2012 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 88).

Суд відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 вірно керувався нормами матеріального та процесуального закону, а саме п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділ, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Посилання апелянта на той факт, що державний виконавець не забезпечив та не вжив вичерпних заходів до примусового виконання рішення, використав формальне звернення до прокурора з поданням про порушення кримінальної справи, для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, чим фактично перешкодив подальшому виконанню рішення суду, колегія суду не приймає до уваги, так як з матеріалів виконавчого провадження (а.с. 12-97) вбачається, що боржником по виконанню рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Виконання такого рішення неможливе без участі боржника.

Державним виконавцем на боржника двічі накладались штрафи за невиконання рішення суду (а.с. 38. 54). Штрафи оплачені не були.

Після цього державний виконавець звернувся з поданням до Генеральної прокуратури України про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду (а.с. 84-87).

Крім того в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що Генеральною прокуратурою України проведено перевірку за поданням відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України за невиконання рішення апеляційного суду м. Києва від 05.07.2011року про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Українського науково-дослідницького інституту продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України.

Встановлено, що на виконання судового рішення наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 167-п від 23.08.2012 року ОСОБА_1 поновлено з 23 серпня 2012 року на посаді директора Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового розвитку.

За результатами перевірки Генеральною прокуратурою України 05.09.2012 року винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом невиконання службовими особами міністерства згаданого рішення суду за відсутністю в їх діяннях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

Таким чином, державним виконавцем вжито всіх передбачених законом, заходів для примусового виконання рішення та постанова про закінчення виконавчого провадження відповідала вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновків в ухвалі суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Тому колегія суду вважає, що ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року обґрунтована та законна і скасуванню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: