АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ - 03680, вул. Солом'янська 2-а

Справа №22 -ц/2690/14830/12

Головуючий у 1-й інстанції - Новак Р.В.

Доповідач - Кирилюк Г.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Шияні М.М.

з участю представника відповідача Пилявського Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Держави України в особі Верховної Ради України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2012 року,-

встановила:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у березні 2012 року звернулись до суду з даним позовом, в якому просили суд стягнути з відповідача кошти в сумі 18000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди ( не доодержаних доходів), завданої в результаті протиправних дій Верховної Ради України та 500 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження їх честі та гідності.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народились діти, син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_6. Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року в редакції 2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

28.12.2007 р. було прийнято Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», на підставі якого до частини першої статті 15 цього Закону внесено зміни, згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У зв'язку з порушенням ст. ст.1,3, 6, 8,19,22, 24, 96,96 Конституції України, не виконанням рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 (v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 року, в 2008-2009 роках Верховною Радою України внаслідок прийняття змін до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їм було нанесено шкоду в розмірі 18 798,41 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим по справі рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Посилаються на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання позивачі не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник Верховної Ради України просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації та в період з 01.11.2007 р. до 25.11.2009 р. отримувала допомогу по догляду за двома дітьми по досягнення ними трирічного віку (а.с.84).

Відповідно до п. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

У вказаному розмірі відповідна допомога була нарахована та виплачена позивачу.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення п.23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що відповідають Конституції України - є конституційними.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано доказів щодо спричинення ним діями відповідача майнової та моральної шкоди.

Висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Майнова шкода - це зменшення або втрата (загибель) певного особистого чи майнового блага. Відшкодування майнової шкоди є видом цивільно-правової відповідальності особи за неправомірну поведінку або неправомірне рішення, як органу державної влади.

Одним із способів відшкодування майнової шкоди є відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право н е було порушене (упущена вигода).

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Визнаючи Верховну Раду України відповідачем у справі , позивачі не надали жодних доказів того, що з боку парламенту були вчинені будь-які дії чи бездіяльність, які порушили їх права, свободи чи інтереси.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011 у справі №1-42/2011, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч.1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки якого доводами апеляційної скарги не спростовані. Тому підстав для скасування такого рішення і задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді