АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 22-ц/2690/13837/2012 Головуючий у 1 інстанції: Зарицька Ю.Л.
Доповідач: Шебуєва В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
при секретарі Товарницькій А.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на ј частину квартири, визнання права власності, стягнення суми та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 31 липня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на ј частину квартири, визнання права власності, стягнення суми та моральної шкоди.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в частині припинення права відповідача на частку у спільному майні. Посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, позивачем доведено наявність передбачених ч.1 ст. 365 ЦК України підстав припинення права ОСОБА_3 на частку у спільному майні, а також ним внесені на депозит суду грошові кошти в рахунок компенсації вартості частки відповідача. Також вважає безпідставною відмову суду у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 22 червня 2007 року державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори, є власником ѕ частини квартири АДРЕСА_1 (а. с. 6).
Відповідачу ОСОБА_3 належить ј частина вказаної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26 лютого 2003 року державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори (а. с. 8).
Відповідно до звіту про оцінку майна від 26 грудня 2011 року вих. №59 ТОВ «Фірма «Корогод» ринкова вартість об'єкта - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 становить 334 500,00 грн. (а. с. 19-57).
ОСОБА_2 порушив перед судом питання про припинення права власності ОСОБА_3 на ј квартири АДРЕСА_1 визнання за ним права власності на квартиру та стягнення з нього на користь відповідача компенсації вартості ј частини квартири. Посилається на неприязні стосунки з відповідачем та неможливість спільного користування квартирою. Також позивач просить відшкодувати завдану йому ОСОБА_3 моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 5000 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 319, 360, 365 ЦК України, та того, що позивачем не надано доказів неможливості спільного володіння і користування спірною квартирою. Також суд врахував, що позивач не надав суду доказів забезпечення відповідача житлом у м.Києві. Суд також відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за недоведеністю підстав покладення на відповідача такої відповідальності.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині припинення права відповідача на частку у спільному майні.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Зі змісту зазначеної норми випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України підстави, але лише в тому разі, коли таке припинення права не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, відповідач посилався лише на незаконність набуття ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру. Також зазначав, що позивач перешкоджає йому користуватися квартирою.
При цьому, відповідач ОСОБА_3 не посилався на те, що припинення його права власності на належну йому частку квартири АДРЕСА_1 завдасть істотної шкоди його інтересам та членам його сім'ї. Також він не оспорював встановленої звітом про оцінку майна від 26 грудня 2011 року вартості спірної квартири.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 набув права власності на ѕ спірної квартири в порядку спадкування відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 червня 2007 року, вказане свідоцтво є дійсним. Відтак, посилання відповідача на незаконність набуття позивачем права власності на квартиру є надуманими.
Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 33,40 кв. м., житловою площею 18,50 кв. м. складається з однієї кімнати, а тому є неподільною. Відповідач ОСОБА_3 постійно проживає в АДРЕСА_2
Згоди щодо користування та володіння вказаною квартирою, розподілу витрат по її утриманню співвласники не досягли, спільне володіння і користування квартирою є неможливим. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін, а також наявними в матеріалах справи документами.
ОСОБА_2 дотримався вимог ч.2 ст.365 ЦК України щодо попереднього внесення вартості частки відповідача в сумі 83625 грн. на депозитний рахунок суду, а тому позовні вимоги про припинення права на частку ОСОБА_3 в спільній частковій власності відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України є законними та обґрунтованими.
Помилкове рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про припинення права ОСОБА_4 на частку у спільному майні підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення таких позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції в частині відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 не містять посилання на докази, яким суд на дав оцінки або дав неналежну оцінку.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 836 грн. 25 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 липня 2012 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на ј частину квартири, визнання права власності задовольнити частково.
Припинити право власності ОСОБА_3 на ј частину квартири АДРЕСА_1, оформлене на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 лютого 2003 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Виплатити ОСОБА_3 внесені ОСОБА_2 в рахунок компенсації припинення права власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в розмірі 83 625,00 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Подільського районного суду м. Києва.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 836 грн. 25 коп. судового збору.
В іншій частині рішення Подільського районного суду м.Києва від 31 липня 2012 року підлягає залишенню без змін.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді