АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - Варикаші О.Д.
- Ступакова О.А.
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданського Володимира Вікторовича, Державної Казначейської Служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги, Генеральна Прокуратура України, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утримуватись у вчиненні певних дій, за апеляційними скаргами заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області Безмащука П.М. та представника Державної Казначейської Служби України Мітєвої І.О. на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2012 року, -
встановила:
ОСОБА_2 у лютому 2012 р. звернулась до суду із позовом до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданського В.В. та Державної Казначейської Служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги, Генеральна Прокуратура України, про відшкодування в солідарному порядку моральної шкоди, зобов'язання відповідачів письмово у засобі масової інформації - газеті "Курьер недели" принести свої вибачення за поширення недостовірної інформації, зобов'язання ніколи не принижувати честь, гідність і ділову репутацію позивача та ніколи не поширювати щодо позивача неправдиві відомості.
В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що 19.07.2010 р. у диско барі «Гелаксі», у м. Ізмаїл Одеської області її та її чоловіка жорстоко побили, чим спричинили їй тілесні ушкодження і заволоділи її майном на значну суму.
В ході проведення перевірки заяви ОСОБА_2 по даному факту старший слідчий Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданський В.В. (далі - Мерданський В.В.) порушив чинне законодавство, а тому - і її права на правосуддя і справедливий суд, чим спричинив моральну шкоду. Так, відповідач Мерданський В.В.: опитуючи осіб, незаконно змушував цих осіб розписуватись в протоколах опитування за
те, що вони, нібито, несуть відповідальність за ст. ст. 383, 384 КК України; не повідомив її
____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції Баннікова Н.В. Справа22ц/1590/9184/2012 Справа № 22ц-3432/2009р. Доповідач Станкевич В.А. Категорія ЦП: 39
своєчасно про результати розгляду заяви, чим порушив вимоги ст. 97 КПК України; 26.08.2010 р. безпідставно прийняв постанову про порушення кримінальної справи відносно неї за ч. З ст. 296 КК України, яка постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.09.2010 р. була скасована, як незаконна, тобто, намагався притягнути її, завідомо невинну до кримінальної відповідальності; порушив термін, передбачений ст. 97 КПК України, прийнявши рішення по заяві тільки через 16 днів; у тексті постанови про порушення кримінальної справи від 26.08.2010 р. завідомо вказав неправду, зазначивши, що позивач на момент вказаної події працювала в органах внутрішніх справ та перебувала в стані алкогольного сп'яніння, в той час, як вона перебувала у відпустці і згідно довідці від 09.09.2010 р. в стані алкогольного сп'яніння не перебувала; після порушення кримінальної справи за допомогою обвинувачувального ухилу, з метою незаконного звільнення її з займаної посади, маючи прямий намір на розголошення тайни досудового слідства, зробивши копії з матеріалів перевірки, незаконно направив їх до Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 387 КК України (розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність); з метою заволокічування розслідування для покриття винних осіб витребував історію її хвороби № 3950 лише через 5 місяців після отримання клопотання про витребування вказаної історії хвороби, порушив строки розгляду зазначеної заяви, оскільки отримав її 03.09.2010 р., а надав відповідь - 15.09.2010 р., чим порушив норм ст. 129 КПК України (розгляд клопотань слідчим), крім того, не ознайомив її із постановою про призначення медичної експертизи; без проведення перевірок і тому безпідставно прийняв постанову від 06.09.2010 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ст. 185 ч. 1 - 5, 186 ч. 1 -5, 187 ч. 1 -4, 296 КК України, яка 11.11.2010 р. була скасована постановою Ізмаїльського міжрайонного прокурора Кобка С.Л., порушивши вимоги ст. 97 КПК України, оскільки, надав відповідь на її заяву від 19.07.2010 р. приблизно через 2 місяці; 21.11.2011р.- прийняв незаконну постанову, яка 21.10.2011 р. була скасована постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, оскільки фактично по суті порушив її відносно неї, слідство по постанові проводив з 21.22.2010 р. по 08.02.2011 р. без продовження строків слідства; незаконно утримував її золоті прикраси, що були вкрадені у неї, і на її заяву від 02.12.2010 р. повернув їх лише тільки через 6 місяців; у січні, лютому 2011 р. незаконно, щоб скомпрометувати її в очах інших людей і сусідів неодноразово приймав постанови про її примусовий привід до прокуратури, в той час, як до прокуратури її ніколи не викликав, і дані постанови про привід взагалі не реєстрував в Ізмаїльському МВ УМВС України.
Крім того, до теперішнього часу, у порушення норм ст. 97 КПК України, Ізмаїльська міжрайонна прокуратура Одеської області не прийняла ніякого рішення по заяві її чоловіка - ОСОБА_9 від 20.07.2010 р. по факту його і її побиття і притягнення до відповідальності винних осіб.
Всі вищевказані дії відповідача Мерданського В.В. і відповідача - Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області спричинили їй дуже тяжкі наслідки, а саме: її незаконно звільнили з роботи, вона залишилася без улюбленої роботи в міліції, залишилася без засобів існування, без пенсії, її незаконно намагалися притягти до кримінальної відповідальності, незаконно і безпідставно обілгали в засобах масової інформації, тобто дії вищевказаних відповідачів спричинили їй дуже велику моральну шкоду, що привело до того, що в теперішній час, в результаті вищевказаних дій відповідачів, вона постійно відчуває дуже сильні душевні страждання, які з'явились у зв'язку з протиправними вищевказаними діями вищевказаних відповідачів щодо неї і членів її сім'ї, внаслідок чого в неї пропав апетит і сон, дуже сильно погіршився стан здоров'я, який після її побиття і так був дуже сильно пошкоджений, в неї постійно болить серце і голова. Також з причини вищезазначених дій вказаних відповідачів в неї порушилися нормальні зв'язки з людьми, знизився її авторитет у знайомих.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Додатково суду пояснила, що діями та бездіяльністю відповідачів Мерданського В.В. та Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області їй завдано моральну шкоду, яка полягає в її моральних стражданнях внаслідок необхідності доводити тривалий час свою невинність і в органах прокуратури і в судах, порушенням стосунків із оточуючими особами, люди по іншому стали ставитись до неї, гірше ставляться до неї, обговорюють за її спиною.
Відповідач Мерданський В.В. обставини справи визнав частково. Вважає, що вимоги позивача не підлягають розгляду у цивільному судочинстві, у задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с.116-118, 157-159).
Представник Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області у судовому засіданні обставини справи визнав частково, вважав, що підстав для задоволення позовних вимог не має.
Представник Державної Казначейської Служби України вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Державна казначейська служба України ніяких законних прав та інтересів позивача не порушувала (а.с.160-162).
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги - Генеральна Прокуратура України зазначила, що не є учасником даних цивільних правовідносин, майбутнє судове рішення на права та обов'язки Генеральної Прокуратури України не впливає, а тому безпідставно притягнута до участі в якості третьої особи. Просила розглядати справу без участі представника Генеральної прокуратури України (а.с. 142).
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданського Володимира Вікторовича, Державної Казначейської Служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги, Генеральна Прокуратура України, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утримуватись у вчиненні певних дій задоволені частково.
Стягнуто з Державної Казначейської Служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 4 000 (чотири тисячі) грн.
Стягнуто з Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1 200 (одну тисячу двісті) грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду з позовом до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданського Володимира Вікторовича, Державної Казначейської Служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги, Генеральна Прокуратура України, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утримуватись у вчиненні певних дій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вона оскаржує дії посадової особи - старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, які він здійснив при виконанні функціональних обов'язків.
З іншими позовними вимогами позивачка не зверталась та в ході розгляду справи свої позовні вимоги не змінювала.
Згідно Постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позовна заява (заява) має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Недостовірною інформацією, при цьому, вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво.
Оскільки позивачка звернулась до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, проте, всупереч вищевказаним вимогам у позовній заяві не зазначила яка саме інформація підлягає спростуванню і ким з відповідачів, а судом не було встановлено фактів поширення її відповідачами по справі в засобах масової інформації, або іншим шляхом, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Статтями 1, 3, 15 ЦПК України встановлено, що судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, тобто, право, яке вже є порушеним, невизнаним або оспорюваним на момент звернення особи до суду, а не право, яке виникне в подальшому, в майбутньому.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги про зобов'язання ніколи не принижувати честь, гідність і ділову репутацію позивача та ніколи не поширювати щодо позивача неправдиві відомості, захисту не підлягають і задоволені бути не можуть.
Між тим суд першої інстанції задовольняючи частково позов послався на статтю 1176 ЦК України відповідно до якої шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Крім того, суд першої інстанції послався на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», відповідно до положень якого така шкода відшкодовується у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 2) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті; закриття справи про адміністративне правопорушення.
Також суд першої інстанції послався на обставини, які він встановив в судовому засіданні, а саме на те, що постановою старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданським В.В. від 26.08.2010 р. порушено відносно позивача ОСОБА_2 кримінальну справу за ознаками порушення, передбаченого ч. З ст. 296 УК України (а.с.187-188).
Постановою Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області від 21.09.2010 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.10.2010 р., вказана вище постанова про порушення кримінальної справи скасована (а.с. 189-193).
Однак із змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивачка позовних вимог з приводу відшкодування шкоди незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду до суду не заявляла.
Суд першої інстанції посилаючись на зазначені норми Цивільного Кодексу та Закону вийшов за межи позовної заяви.
Більш того, вказаними нормами Цивільного Кодексу та Закону визначений вичерпаний перелік обставин з приводу яких проводиться відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Обставин на які посилається суд першої інстанції в них не зазначено.
При таких обставинах колегія суддів вважає необхідним рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданського Володимира Вікторовича, Державної Казначейської Служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги, Генеральна Прокуратура України, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утримуватись у вчиненні певних дій відмовити.
' с-
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -
вирішила :
Апеляційні скарги заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області Безмащука П.М. та представника Державного Казначейської Служби України Мітєвої І.О.- задовольнити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданського Володимира Вікторовича, Державної Казначейської Служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги, Генеральна Прокуратура України, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утримуватись у вчиненні певних дій - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, старшого слідчого Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області Мерданського Володимира Вікторовича, Державної Казначейської Служби України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги, Генеральна Прокуратура України, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утримуватись у вчиненні певних дій - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. А. Станкевич
Судді: О. А. Ступаков
О.Д. Варикаша
' с-