АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ _______________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - Варикаші О.Д.
- Ступакова О.А.
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року, -
встановила:
Позивачка звернулася до суду з вказаним вище позовом до відповідачки, в обґрунтування якого зазначила, що 06 вересня 2011 року приблизно о 05 год. 30 хв. в с. Новоградківка, Овідіопольського району, Одеської області, по вул. 50 років Жовтня, громадянкою ОСОБА_3 були нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_2, в зв'язку з чим позивачка просила суд стягнути з відповідачки матеріальну шкоду завдану їй в сумі 7436,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 7000,00 грн.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала повністю.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я відмовлено.
В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_2, ставиться питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах скарги і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 вересня 2011 року приблизно о 05 год. 30 хв. в с. Новоградківка, вул. 50 років Жовтня, були нанесені тілесні ушкодження громадянці ОСОБА_2.
___________________________________
Головуючий у першій інстанції - Козирський Є.С. Справа № 22ц/1590/7097/2012
Доповідач - Станкевич В.А. Категорія ЦП 32
Того ж дня, ОСОБА_2 була доставлена каретою швидкої медичної допомоги до прийомного відділення Овідіопольської центральної районної
лікарні. За наслідками первинного огляду було встановлено струс головного мозку та забій голови.
Медичними працівниками Овідіопольської центральної районної лікарні у відповідності до статей 95, 97 Кримінального-процесуального кодексу України було повідомлено Овідіопольський РВ ГуМВС України в Одеській області про скоєння діяння, яке має ознаки злочину.
З 06 вересня 2011 року по 27 вересня 2011 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Овідіопольської центральної районної лікарні.
Постановою Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській обл. від 30 листопада 2011 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 Відмова у порушенні кримінальної справи вмотивована тим, що згідно акту судово-медичної експертизи ступінь тяжкості спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень класифікується як «легкі», а по справах зазначеної категорії, згідно вимог чинного Кримінально-процесуального кодексу України, дізнання та досудове слідство не проводиться.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову послався на ствердження відповідачки, яка в судовому засіданні пояснила, що ніяких тілесних ушкоджень позивачці вона не наносила та на те, що свідків цієї події немає ні у позивачки, ні у відповідачки. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не були безпосередніми очевидцями події, в зв'язку з чим, належних свідчень стосовно причетності ОСОБА_3 до нанесення позивачці тілесних ушкоджень суду не надали.
На підставі наведеного суд першої інстанції зробив висновок, що відсутні докази про те, що саме ОСОБА_3 нанесла ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а тому в позовних вимогах ОСОБА_2 слід відмовити.
Між тим з постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.09.2011 року та 30.112011 року вбачається, що в ході перевірки встановлено, що біля 5 годин 30 хвилин гр. ОСОБА_2 на вул. 50 років Жовтня с. Новоградківка на автобусній зупинці зустріла сусідку ОСОБА_3 де між ними виникла сварка, а потім і бійка в ході якої ОСОБА_3 вдарила палицею ОСОБА_2 по голові та тілу. В порушенні кримінальної справи відмовлено, оскільки отримані ОСОБА_2 ушкодження відносяться до категорії «легких».
За вказані дії ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності, що підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення № 0137483 від 10.09.2011 року.
Ні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.09.2011 року та 30.112011 року, ні протокол про адміністративне правопорушення № 0137483 від 10.09.2011 року ОСОБА_3 не оскаржувала.
При таких даних у суду першої інстанції не було законних підстав для висновку, що ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень позивачці не наносила.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичною або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода заподіяна фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою яка вчинила неправомірні дії.
Оскільки неправомірними діями відповідачки у зв'язку з нанесенням позивачки тілесних ушкоджень з приводу яких вона знаходилась на стаціонарному лікуванні 06 вересня по 27 вересня 2011 року, то колегія вважає, що позивачці завдано моральну шкоду і це знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи і саме відповідачка має відшкодовувати позивачці моральну шкоду.
Разом з тим у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди" міститься роз'яснення, що заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей особи.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 (зі змінами до пункту 9 внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру - немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При таких даних колегія суддів вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивачки моральної шкоди на суму 3000 грн..
Що стосується позовних вимог позивачки про стягнення на її користь матеріальної шкоди то з медичних документів, які знаходяться в матеріалах вбачається, що позивачка отримувала медичну допомогу за рахунок лікувальних закладів, а самою ж позивачкою суду не надано жодного допустимого доказу про те, що вона понесла витрати на придбання ліків, необхідних для лікування тілесних ушкоджень, отриманих від відповідачки.
З наданих чеків не зрозуміло, хто коли для чого придбав по цим чекам (а.с. 11-12), за які медичні послуги ОСОБА_2 сплатила 400 грн.(а.с. 12)
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Колегією суддів роз'яснювалось ОСОБА_2 необхідність надання доказів на підтвердження заявлених позовних вимог та надавався для цього час, але вона не надала доказів на підтвердження вимог про відшкодування матеріальної шкоди, як суду першої інстанції так і апеляційному суду.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. В інших позовних вимогах відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.
В інших позовних вимогах відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Головуючий: В. А. Станкевич
Судді : О. А. Ступаков
О.Д. Варикаша