АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - Варикаші О.Д.
- Ступакова О.А.
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 (діючого в інтересах ОСОБА_3) на заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2011 року, -
встановила:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності, посилаючись на те, що після смерті батька позивача ОСОБА_5, померлогоІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилась спадщина у вигляді трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Зазначену квартиру було приватизовано в рівних частках на ОСОБА_6, дідуся позивача, ОСОБА_7, бабусю позивача, та на його батька ОСОБА_5. Після смерті дідуся та бабусі належні їм частки в рівних долях перейшли до батька ОСОБА_5 та його брата ОСОБА_3, при цьому переоформлення права власності на спадкове майно не відбувалося. На час відкриття спадщини батько позивача зі своїм братом - відповідачем по справі, постійно проживали разом із спадкодавцями, тому вони вважаються такими, що прийняли спадщину, що передбачено ст. 1268 ч. З ЦК України, в редакції 2004 року та ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 року, так як заяви про відмову від неї не подавалося до відповідного органу нотаріату. Дідусеві позивача ОСОБА_6 на праві власності належав приватний будинок в АДРЕСА_3. При зверненні до Сьомої Одеської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадкове майно, позивачу було відмовлено за відсутністю правовстановлюючих документів. При неодноразовому зверненні до відповідача з проханням надати документи на спадкове майно позивач отримав відмову. На даний час, позивач позбавлений можливості оформити спадщину на своє ім'я у належному йому за законом розмірі з підстав протидії з боку відповідача у наданні документів на квартиру, земельну ділянку та будівлю, що змушує його звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.
_________________________________
Головуючий у перший інстанції Гуревський В.К. Справа № 22-ц /1590/6541/2012
Доповідач Станкевич В.А. . Категорія ЦП: 37
Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, усунути його від права на спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування на 2/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх зустрічних вимог зазначив наступне. З 2000 року ОСОБА_3 вимушений був залишити свою сім'ю та проживати разом із батьками - ОСОБА_7, ОСОБА_6 та братом ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_2, яка належала на праві приватної власності батькам та брату в рівних частках. Переїхав він виключно з тих обставин, що вони усі втрьох були дуже у безпорадному стані, батьки вже похилого віку і дуже хворі, а брат був інвалідом 2 групи. Ніхто крім нього не доглядав за батьками та братом. Всі втрьох самостійно не пересувалися і потребували постійного стороннього догляду та допомоги і матеріальної і фізичної і моральної. До кінця їх життя ОСОБА_5 один заробляв кошти, доглядав за усіма, готовив їжу, купував ліки, прав білизну та одяг, вбирав, виводив на прогулянки. Також після смерті поховав усіх виключно сам, та зробив пам'ятники.
Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 року він у встановленому законом порядку вступив у спадщину на 1/2 частину майна, яка складалася 1/3 частини із вищезазначеної квартири. Інші спадкоємці за законом - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 фактично відмовились від прийняття спадщини. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 року він також у встановленому законом порядку вступив у спадщину на Ѕ частину майна, яка складалася 1/3 частин із вищезазначеної квартири.
ОСОБА_2 не хотів оформлювати на себе спадщину, та велів передати брату усі права на квартиру, у тому числі на спадкове майно але він фізично не зміг надати потрібну заяву до нотаріальної контори. Та вони не вважали це першочерговим заняттям, оскільки усі сили їх були направленні на лікування брата. Після смерті брата ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_5 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено, оскільки він є спадкоємцем другої черги. Спадкоємцем першої черги є ОСОБА_2. Однак йому було відомо про стан батька, він ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, уникав від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу батькові, хоча усвідомлював свій обов'язок, мав можливість його виконувати, але не вчиняв необхідних дій.
ОСОБА_5 не відомо, про правовстановлюючі документи стосовно земельної ділянки, АДРЕСА_3. Він є користувачем зазначеної земельної ділянки з 1996 року, ним завжди оплачувались усі необхідні платежі за земельну ділянку № 10/23, в 2000 році він закінчив будівництво будинку на зазначений ділянці виключно за свої кошти та з тих пір самостійно обслуговував та користуюсь ним, що може бути підтверджено заявами сусідів та селищною радою. Ніхто з його родичів, ніколи не приймав участі у будівництві та обслуговуванні даного будинку та земельної ділянки. У зв'язку із тим, що він усі кошти витрачав на ліки для батьків та брата, він не зміг ввести в експлуатацію даний будинок. Тому спір відносно його будинку та земельної ділянки вважає недоцільним.
Вважав, що на підставі ч. 5 ст. 1224 ЦК України, відповідача необхідно усунути від права на спадкування за законом, оскільки він ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу - туберкульоз та СНІД був у безпорадному стані, незважаючи на те, що йому було відомо про стан здоров'я його батька.
Позивач ОСОБА_2 надав до суду заперечення на зустрічну заяву та просив відмовити відповідачу у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що позивач має першочергове право на спадкування за законом на майно, що належало його батькові. Його не усунуто від права на спадкування, він не відмовляється від прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця. Він є сином спадкодавця тому має право на спадкування, а його дядько ОСОБА_5 не має жодних правових підстав на спадкування майна, що належало батькові позивача, так як його, за ст. 1262 ЦК України, як рідного брата спадкодавця, віднесено до другої черги спадкоємців за законом. Позовні вимоги щодо усунення позивача від права на спадкування є необґрунтованими та надуманими.
Так як ОСОБА_5 є безпосередньо заінтересованою особою по справі, будь-які свідчення з його боку щодо відношень позивача з батьком є необ'єктивними. Позивач до останнього часу життя свого батька підтримував з ним відносини та допомагав йому в межах своїх можливостей. Заява громадян ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, згідно з якими вони заявляють про його стосунки з батьком є надуманими, так як жодна з зазначених осіб не мешкає у будинку, в якому мешкав батько, не є його сусідами. До того ж ці громадяни є родичами дядька позивача, яких він налаштував проти позивача.
Батько позивача та його мати розлучилися коли він був маленьким. З того часу і майже до 15 років він нічого не знав про своїх родичів з боку батька, та про нього самого. Коли він почав спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідом, його дядько був не дуже цьому радий та частенько позаочі його намагався принизити в очах інших людей. Хоча він ні йому, нікому - не будь іншому нічого поганого не зробив, він завжди намагався допомагати як міг.
Бабуся, дідусь та його батько були задоволені його діями, тим що він наважився незважаючи ні на що прийти до них, вони пишалися ним та його успіхами. Свідчення ОСОБА_5 з приводу того, що його батько був майже у непритомному стані та не міг пересуватися є неправдивими, так як не зважаючи на тяжку хворобу він міг пересуватися та слідкувати за собою самостійно без сторонньої допомоги. Тяжке становище здоров'я його батька було лише в останній місяць його життя, однак його намагання попасти до квартири провідати батька, знаходили незадоволення з боку його дядька - ОСОБА_5 Батько не надав жодних розпоряджень на випадок його смерті стосовно наявного у нього майна на користь ОСОБА_5, не складав заповіту, так як бажав, щоб його єдиний син успадкував його майно.
Позивач ОСОБА_2 надав заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати за ним право власності на 2/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_3 та 1/2 частину будівельних матеріалів, які перебувають на земельній ділянці АДРЕСА_3, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю на позовних вимогах наполягав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
У наступні судові засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися повторно, у задоволенні їх заяв про відкладення справи судом відмовлено, тому 23 листопада 2011 року Малиновським районним судом м. Одеси зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та визнання права власності - залишено без розгляду та провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності продовжено.
Заочним рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 задоволений.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_3 та 1/2 частину будівельних матеріалів, які перебувають на земельній ділянці АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Представник ОСОБА_4 (діючий в інтересах ОСОБА_5.) подав заяву до Малиновського районного суду міста Одеси про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду міста Одеси 23 листопада 2011 року.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 13 березня 2012 року заява ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду міста Одеси 23 листопада 2011 року залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала в рівних частках ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 травня 2001 року, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №18-01, яке видано згідно з розпорядженням від 15.05.2001 рокузар.№34.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 25 січня 2006 року, запис № 902, у зв'язку з чим відкрилась спадщина.(а.с. 77)
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його дружина - ОСОБА_7, син - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, запис № 2113, відкрилась спадщина.
Після її смерті спадкоємцями є син - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 (а.с. 76)
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входить частка у праві спільної власності на зазначену частину квартири, частка у праві спільної власності на зазначену земельну ділянку та частка будівельних матеріалів, які перебувають на зазначеній земельній ділянці.
Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 є його син - ОСОБА_2.
Згідно ч. 1 ст. 1261 Цивільного Кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Заочним рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 задоволений. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_3 та 1/2 частину будівельних матеріалів, які перебувають на земельній ділянці АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. В матеріалах справи не має доказів, що власником будівельних матеріалів був ОСОБА_5 або його батько ОСОБА_6 Також апелянт зазначає, що не має доказів які б підтверджували право власності на земельну ділянку за ОСОБА_6 Крім того апелянт зазначає, що при розгляді справи він не був повідомлений про зміну позовних вимог.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із довідки Садівничого кооперативу «Локомотив» №12 від 03.08.2008 року та виписки із протоколу № 3 від 05.06.2006 року, ОСОБА_3 ділянка АДРЕСА_3 з 05.06.2006 року після смерті батька ОСОБА_13. На земельній ділянці АДРЕСА_3 був побудований житловий будинок, але не введено в експлуатацію, право власності на цей будинок не зареєстровано у встановленому порядку.
Згідно зі ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
В книзі обліку Затоківської селищної ради за № 621 зазначено, що ОСОБА_6 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_3 для ведення садівництва, та зареєстрований за №22 від 30.12.1998 року, відповідно до відповіді Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської міської ради за № 256/01-2915 від 09.02.2011 року.
Тобто власником земельної ділянки був саме ОСОБА_6 батько ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
В матеріалах справи відсутні дані про те хто, коли і з чиї кошти побудував на вказаній земельній ділянці садовий будинок.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Більш того апелянтом не надано суду жодного доказу того, що він особисто за власний кошт збудував спірний садовий будинок.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Що стосується стверджень апелянта про те, що він не був повідомлений про зміну позовних вимог, то зазначене не є підставою для скасування рішення суду.
Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 (діючого в інтересах ОСОБА_3) - відхилити.
Заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2011 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області В. А. Станкевич
О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков