АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - Ступакова О.А.
- Бабія А.П.
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзенбанк Аваль» про визнання недійсним правочину, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» про визнання припиненими правовідносин поруки, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 липня 2012 року, -
встановила:
Позивач звернувся з позовом до суду, котрому в подальшому уточнював, збільшуючи позовні вимоги, мотивуючи це тим, що 25.04.2007 року ОСОБА_3 звернувся до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником за всіма правами і обов'язками є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" з заявою про надання кредиту в сумі 92000 доларів США, що підтверджується заявою від 25.04.2007 року. 04 травня 2007 року між Відповідачем та Позивачем було підписано Кредитний договір № 014/0074/74/74168 про надання кредиту в сумі 92920 доларів США, на строк з 04.05.2007 року по 04.05.2027 року під 13,25 відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року Позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору - видавши, відповідно заяви на видачу готівки № Р74/14-76 від 07.05.2007 року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти. Відповідач не виконав умови Кредитного договору, не здійснював часткове погашення Кредиту та не сплачував відсотки за користування Кредитом відповідно Графіку, та після отримання повідомлення, у відповідності Кредитного договору, не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив відсотки, за користування кредитними коштами.
___________________________________
Головуючий у першій інстанції Гудіна Н.І. Справа №22ц/1590/9051//2012
Доповідач - Станкевич В.А. Категорія: ЦП 27
У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки, згідно п.1.2. яких поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях боржника, які виникають з умов Кредитного договору № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року. Станом на 28.02.2012 року заборгованість Відповідачів перед Позивачем за Кредитним договором № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року складає 147690,57 доларів США, що еквівалентно 1179560,27 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитним договором в сумі -95517,72 грн ., заборгованість по відсоткам за користування кредитом -19049,07 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту 3574,09 грн., пеня за прострочення відсотків 29549,69 грн. Відповідачі не виконують свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжують користуватися отриманими кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просив стягнути солідарно з відповідачів 1179560,27 грн..
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідачі та представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення.
ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» про визнання недійсним правочину, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що дійсно між ним та позивачем 04 травня 2007 р. укладено кредитний договір №0140074/74/74168, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3, як позичальнику, кредит у сумі 92920 дол. США строком на 240 місяців по 04 травня 2007року зі сплатою 13,25 відсотків річних.
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України 28 квітня 2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 0140074/74/74168, за умовами якої, тимчасово на період з 28 квітня 2009р. по 28 квітня 2010р. сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до 380 дол. США (пп. 1.1.1. п. 1), при цьому фактична заборгованість позичальника по сплаті кредиту щомісячно збільшується на розмір щомісячної залишкової заборгованості за процентами. Так, за підпунктом 1.1.2. цієї додаткової угоди різниця між сукупною заборгованістю за процентами і пільговою заборгованістю за процентами є залишковою заборгованістю за процентами і становить 7 611, 63 долари США та складається із щомісячної залишкової заборгованості за процентами.
На підставі цієї угоди фактична заборгованість позичальника по сплаті суми кредиту щомісячно збільшується на розмір щомісячної залишкової заборгованості за процентами відповідно графіку погашення кредиту та інших платежів, у зв'язку з чим відбувається зміна строку погашення позичальником цієї заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику. Позичальник зобов'язується здійснити погашення залишкової заборгованості за процентами у майбутньому відповідно графіка погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором. Крім того, підпунктами 1.1.6 та 1.1.7 оспорюваної додаткової угоди передбачено, що на підставі цієї угоди з 28 квітня 2009р. фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику. Позичальник зобов'язується здійснити погашення заборгованості у майбутньому у складі щомісячних платежів відповідно до графіка погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, що є додатком до цієї додаткової угоди. Також на підставі п. 2 оспорюваної додаткової угоди сторонами був укладений новий графік погашення збільшеного кредиту. ОСОБА_3 вважає, що додаткова угода до кредитного договору та додаток №1 до кредитного договору повинні бути визнані судом недійсними з наступних підстав. З первинного позову та розрахунку позовних вимог вбачається, що станом на 24 січня 2011р. банк рахує за ОСОБА_3 заборгованість за кредитом в сумі 95 663, 28 дол. США. Додатком №1 до кредитного договору підтверджується, що сума боргу позивача за кредитом визначається в сумі 96067, 32 дол. США. Проте позивач отримав від банку лише 92 000 дол. США, при цьому на час підписання оспорюваної угоди фактична заборгованість позивача за сумою кредиту становила 86 338,91 дол. США. Як вбачається зі змісту пп. 1.1.2. та 1.1.6 додаткової угоди збільшення суми заборгованості ОСОБА_3 за кредитом не супроводжувалось видачею таких коштів, а тому насправді ці кошти не були одержані ОСОБА_3, як позичальником. Враховуючи той факт, що кошти, на суму який збільшився кредит позичальнику не надавалися, ОСОБА_3 стверджує, що волевиявлення сторін не збігаються з їх внутрішньою волею, що є підставою звернення до суду з цими вимогами.
ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що кредитним договором та договором поруки не передбачено строк припинення зобов'язання. Крім того, ОСОБА_4 вважає, що договір поруки припинив свою дію з підстав, передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06 липня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу задоволений.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року в сумі -762871,37 грн ., заборгованість по відсоткам - 152139,21 грн., пеню за прострочення тілу кредиту 28545,18 грн., пеню за прострочення відсотків 236004,51 грн.,а всього 1179560,27 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» збір в сумі 1609,50 грн., та 60 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» судовий збір в сумі 1609,50 грн., та 60,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
В позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» про визнання недійсним правочину відмовлено.
В позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» про визнання припиненими правовідносин поруки відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзенбанк Аваль»заборгованість за кредитним договором № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року в сумі -762871,37 грн ., заборгованість по відсоткам - 152139,21 грн., пеню за прострочення тілу кредиту 28545,18 грн., пеню за прострочення відсотків 236004,51 грн., а всього 1179560,27 грн. та ухвалення в цій частині нового рішення, яким відмовити позивачу в зазначених позовних вимогах, а також стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзенбанк Аваль» на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1609,50 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.04.2007 року ОСОБА_3 звернувся до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником за всіма правами і обов'язками є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" з заявою про надання кредиту в сумі 92000 доларів США, що підтверджується заявою від 25.04.2007 року. (а.с. 15-18)
04 травня 2007 року між Відповідачем та Позивачем було підписано Кредитний договір № 014/0074/74/74168 про надання кредиту в сумі 92920 доларів США, на строк з 04.05.2007 року по 04.05.2027 року під 13,25 відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами. (а.с.23-32)
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору - видавши, відповідно до заяви на видачу готівки № Р74/14-76 від 07.05.2007 року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти. (а.с.33)
28 квітня 2009 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником за всіма правами і обов'язками є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року. (а.с.80-84)
У якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки, згідно п.1.2. яких поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях боржника, які виникають з умов Кредитного договору № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року. (а.с.44-45)
Станом на 28.02.2012 року заборгованість відповідачів перед позивачем за Кредитним договором № 014/0074/74/74168 від 04.05.2007 року складала 147690,57 доларів США, що еквівалентно 1179560,27 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитним договором в сумі -95517,72 грн ., заборгованість по відсоткам за користування кредитом -19049,07 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту 3574,09 грн., пеня за прострочення відсотків 29549,69 грн. (а.с.104-115)
Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно вимогам ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст.203 ЦК України .
Згідно положенням ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу, актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 627 ЦК України встановлено принцип свободи договору, згідно якому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначеності умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім цього, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, відступити від положень цих актів і врегулювати свої відносини на власний розсуд, і не можуть відступити від положень цих актів, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень цих актів відносин між сторонами.
Таким чином, позивач на момент його укладення договору не заперечував свого вільного волевиявлення та своєї вільної згоди щодо всіх умов даного Кредитного договору.
На підстав викладеного суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що оспорюванні умови договору не суперечать Цивільному Кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.
Крім того суд першої інстанції правильно зазначив, що власні дії ОСОБА_3, які виразилися у підписанні додаткової угоди до кредитного договору і відсутністю претензій, являється підтвердженням ознайомлення позивача зі змістом укладеної ним додаткової угоди та бажанням щодо настання правових наслідків, обумовлених цією додатковою угодою. Позивач підтвердив, що перед укладенням додаткової угоди він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та орієнтовну сукупну вартість кредиту (відповідно до ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 р), що підтверджується ознайомленням позивача з умовами кредитування, та не має зауважень, претензій щодо наданої інформації; надана йому інформація є повною, необхідною, доступною, достовірною та своєчасною (п.З додаткової угоди), тому така угода не суперечить засадам цивільного законодавства, принципам добросовісності та розумності. У суду відсутні підстави для визнання недійною додаткової угоди.
Більш того з його заяви - пояснення, яку він надав ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" вбачається, що він сам просив банк розстрочити заборгованість. (а.с. 46)
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З кредитного договору вбачається, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором закінчувався 04 травня 2027р..
Судпершої інстанції правильно вказав, що поручитель не звільняється від свого обов'язку відповідати як солідарний боржник за зобов'язаннями кредитора.
Що стосується стверджень поручителя, що договір поруки необхідно визнати недійсним та відмовити позивачу про стягнення з неї солідарно з відповідачем суми заборгованості, оскільки в зв'язку з додаткової угодою збільшився обсяг відповідальності, то відповідно до заяви - пояснення, з якою поручитель ОСОБА_4 звернулася до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", вона сама просила банк розстрочити заборгованість, зазначаючи певні обставини з приводу яких її чоловік ОСОБА_3 не в змозі сплачувати щомісячну оговорені суму.. (а.с. 47)
При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягають задоволенню.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі наведеного, враховуючі підстави з яких оскаржується рішення в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 липня 2012 року по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзенбанк Аваль» про визнання недійсним правочину ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства « Райффайзенбанк Аваль» про визнання припиненими правовідносин поруки - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.А. Станкевич
Судді: О.А. Ступаков
А.П. Бабій