ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2008 р. | № 3/372-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Дерепи В.І., Черкащенка М.М., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Сумської міської ради (надалі –Рада) |
на рішення | від 16.08.2007 р. господарського суду Сумської області |
у справі | № 3/372-07 |
за позовом | ТОВ "Інвестиційно-промислова компанія Захід" (надалі –Товариство) |
до | Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (надалі –Управління) |
про | визнання договору укладеним |
за участю представників: |
від позивача | - Мазнєва С.Г. |
від відповідача | - не з'явились |
від скаржника | - не з'явились |
В С Т А Н О В И В:
В липні 2007 р. Товариство звернулось до суду з позовом до Управління про визнання укладеним договору оренди нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 6.
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.08.2007 р. (суддя Левченко П.І.) позов задоволено.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулась Рада, в якій просить рішення скасувати, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов'язків, проте суд не залучив його до участі в справі, а також посилається на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.05.2007 р. Товариство звернулось до Управління з заявою про надання йому в оренду нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 6. До зазначеної заяви були додані документи, а саме: копія свідоцтва про Державну реєстрацію позивача, проект типового договору оренди нежитлового приміщення, план приміщення, згідно технічного паспорту, розрахунок орендної плати, виготовлений із застосуванням діючої Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27.09.2006 р. № 182-МР, акт приймання-передачі нежитлового приміщення.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд посилався на п. 1, 3, 4, 5, 8 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та вказував на те, що в порушення наведених правових норм Управління не відповіло на звернення Товариства щодо надання в оренду нежитлового приміщення, проект договору не підписало і не оформило належним чином, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Проте з такими висновками місцевого господарського суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Укладення господарських договорів за рішенням суду також регулюється ст. 187 ГК України, відповідно до якої спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Враховуючи приписи діючого законодавства, суд не обґрунтував посиланням на конкретні норми права висновок, відповідно до якого на відповідача покладено обов'язок за будь-яких обставин укласти з позивачем договір оренди комунального нерухомого майна, виходячи виключно з факту надіслання останнім пакету документів з проектом договору в порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Також, суд в оскаржуваному судовому акті не послався на будь-яку норму закону яка б надавала договору, який позивач просить зобов'язати відповідача з ним укласти, або правовідносинам сторін за даним договором, статусу обов'язкових.
З урахуванням викладеного, оскаржене рішення про визнання спірного договору укладеним слід визнати необґрунтованим та передчасним.
В касаційній скарзі Рада посилається на те, що місцевим господарським судом порушено ст. 65 ГПК України, оскільки, Раду не було залучено до участі у справі, що в свою чергу є прямим порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
З огляду на те, що об'єкт договору оренди є комунальною власністю територіальної громади міста Суми, а Рада є її представницьким органом, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2007 р. про визнання договору укладеним стосується прав і обов'язків Ради, яку не було залучено до участі в справі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення без належного правового обґрунтування застосовано ст. 48 ЦК УРСР.
В силу п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв'язку із вищевикладеним, рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2007 р. підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, залучити до участі в справі Сумську міську раду, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Сумської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2007 р. у справі № 3/372-07 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і В. Дерепа
М. Черкащенко