ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
04 липня 2006 р. |
№ 6/84-16/139 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Агромаш”, м. Івано-Франківськ (далі -ВАТ “Агромаш”)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2005
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2006
зі справи № 6/84-16/139
за позовом ВАТ “Агромаш”
до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, м. Івано-Франківськ (далі -ДПІ),
приватного підприємства “Каре”, м. Івано-Франківськ (далі -ПП “Каре”),
Прикарпатської універсальної товарної біржі, м. Івано-Франківськ (далі -Біржа) та суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Івано-Франківськ (далі -СПД ОСОБА_1)
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог спору, - Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, м. Івано-Франківськ (далі -БТІ)
про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва на право власності.
Судове засідання проведено за участю представників:
ВАТ “Агромаш” -Кукуєти Л.І.,
ДПІ -не з'явились,
ПП “Каре” -не з'явились,
Біржі -не з'явились,
СПД ОСОБА_1 - не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ВАТ “Агромаш” звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу нерухомого майна позивача та свідоцтва на право власності.
В ході вирішення спору позивач неодноразово змінював позовні вимоги, остаточне коло яких викладено у заяві від 29.07.2005 № НОМЕР_1 та включає: визнання недійсними прилюдних торгів і свідоцтва на право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням господарського суду Івано-франківської області від 08.11.2005 (суддя Калашник В.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 (колегія суддів у складі: суддя Якімець Г.Г. -головуючий, судді Бобеляк О.М., Дубник О.П.), у задоволенні позову відмовлено. Названі судові акти з посиланням на приписи статті 8, 10 Закону України “Про порядок погашення заборгованості зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” (далі -Закон), пунктів 12, 20 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 № НОМЕР_2 (далі -Порядок стягнення коштів), мотивовано реалізацією нерухомого майна ВАТ “Агромаш” з прилюдних торгів з дотриманням встановленої законодавством процедури.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ “Агромаш” просить скасувати оскаржувані рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів та задовольнити позов. Касаційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що до процедури продажу майна позивача ДПІ не вживалися жодні передбачені Законом заходи для погашення податкового боргу ВАТ “Агромаш”. Крім того, як зазначає скаржник, у проведенні оспорюваних торгів ДПІ не було дотримано вимоги пунктів 20 та 22 Порядку стягнення коштів у зв'язку з порушенням установленого порядку визначення початкової ціни описаних активів та неподанням позивачеві звіту про результат оцінки активів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
У телеграмі, що надійшла до канцелярії Вищого господарського суду України 03.07.2006, СПД ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю його участі у судовому засіданні. Проте оскільки з урахуванням повноважень касаційної інстанції неявка представників сторін не перешкоджає розгляду даного спору Вищим господарським судом України, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- у зв'язку з неповною сплатою позивачем у встановлений строк податкового зобов'язання 12.10.2001 виникло право податкової застави на активи ВАТ “Агромаш” в силу статті 8 Закону;
- 06.12.2002 ДПІ було описано визначені для продажу активи платника податків -ВАТ “Агромаш” на загальну суму 242500 грн.;
- описане майно за актом опису було передано на відповідальне зберігання голові правління ВАТ “Агромаш” Стефанківу М.В., про що свідчить розписка на першому примірнику акта опису;
- за договором доручення від 16.12.2002 НОМЕР_3, укладеним ДПІ та експертно-технічним центром “Професіонал”, останньому було доручено від імені ДПІ та за рахунок позивача укласти на Біржі договори купівлі-продажу майна ВАТ “Агромаш”, що перебуває у податковій заставі;
- для визначення початкової ціни описаних активів експертно-технічним центром “Професіонал” було залучено суб'єкта оціночної діяльності -ПП “Каре”, яке згідно з договором від 26.12.2002 № НОМЕР_4 виконало роботи з оцінки приміщення їдальні ВАТ “Агромаш”, розташованого у м. Івано-Франківську по АДРЕСА_1; відповідно до висновку експерта вартість зазначеного приміщення становить 60072 грн.;
- позивачеві було передано другий примірник звіту про експертну оцінку вартості активів, як того вимагає пункт 22 Порядку про стягнення коштів;
- спірне приміщення їдальні було реалізовано СПД ОСОБА_1 13.01.2003 з прилюдних біржових торгів, за результатами яких укладено договір купівлі-продажу будівлі від 21.01.2003.
Причиною спору в даній справі стало питання про дотримання передбачених законодавством умов проведення біржових торгів під час продажу активів ВАТ “Агромаш”, що перебували у податковій заставі.
Відповідно до пункту 1.17 статті 1 Закону податкова застава -це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.
Процедуру стягнення податковими органами коштів шляхом продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, для погашення податкового боргу платника податків визначено Порядком стягнення коштів, за змістом якого:
платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу (пункт 11);
якщо платник податків в установлені терміни самостійно не визначив активи для продажу або податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, звичайна ціна яких є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити у присутності платника податків (його посадових осіб) склад активів, що підлягають продажу, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу (пункт 12);
для визначення початкової ціни описаних активів згідно з пунктом 11 цього Порядку незалежна оцінка проводиться за ініціативою та за рахунок платника податків (пункт 20);
у разі коли платник податків самостійно протягом 3 днів не визначив оцінювача та у разі коли активи описуються згідно з пунктом 12 цього Порядку, податковий керуючий на конкурсних засадах залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який має відповідний сертифікат, та укладає з ним договір на проведення оцінки (пункт 21).
Зі змісту наведених законодавчих приписів випливає, що, оскільки, як вбачається з установлених попередніми інстанціями обставин справи, активи ВАТ “Агромаш” описано відповідно до пункту 12 Порядку стягнення коштів залучення суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості описаного майна повинно було здійснюватись за правилами пункту 21 цього Порядку, а саме -податковим органом на конкурсних засадах.
Посилання скаржника на те, що на порушення вимог пункту 22 Порядку стягнення коштів позивачеві не було вручено примірник звіту про проведення оцінки описаних активів спростовуються встановленими господарськими судами фактичними даними. Скаржником не наведено достатньо переконливих доводів щодо порушення попередніми судовими інстанціями правил оцінки доказів у встановленні цього факту.
Відтак слід погодитися з висновком господарських судів про проведення торгів з продажу активів ВАТ “Агромаш”, що перебувають у податковій заставі, з дотриманням вимог чинного законодавства.
З урахуванням викладеного визначених законом підстав для скасування оскаржуваних рішень місцевого та апеляційного господарських судів не вбачається.
Керуючись статтями 1117 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2005 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 зі справи № 6/84-16/139 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Агромаш” - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь