Справа 22ц-10948\2006 Головуючий в 1 інстанції Шлай А.В.
Категорія 21 \3\ Доповідач Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ Іменем України
25 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Барильської
суддів: Митрофанової Л.В., Ляховської І.Є.
при секретарі: Чубіній А.В.
за участю: позивача ОСОБА_1та його представника -ОСОБА_2, представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
в м. Кривому Розі- Овсянікова Іллі Володимировича.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 січня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі \надалі Фонд соціального страхування\ про відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що тривалий час працював у шкідливих умовах праці на шахтах, що стало причиною професійного захворювання. Згідно висновку МСЕК від 18.04.2005 року йому встановлено 35% втрати професійної працездатності, тому просив суд стягнути з відповідача 66400 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 січня 2006 року позов задоволений частково, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 стягнуто у відшкодування моральної шкоди 23240 грн. В решті позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки при ухваленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права. Суд не прийняв до уваги, що позивачу первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності згідно висновку МСЕК від 20.04.2005 року, 10% встановлено повторно, позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення йому моральної шкоди та не встановлено якими неправомірними діями заподіяна моральна шкода позивачу.
Представник Фонду соціального страхування Овсяніков І.Д. підтримав апеляційну скаргу.
Позивач ОСОБА_1 та його представник просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, а рішення суду- зміні, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час працював у шкідливих умовах праці на шахті підприємтсва "ВАТ КЗРК". Відповідно до висновку МСЕК позивачу встановлено 35% втрати професійної працездатності з 18.04.2005 року.
Однак, згідно висновку МСИС від 20.04.2005 року позивачу встановлено вперше 25% втрати професійної працездатності та 10% по туговухості повторно, який вперше було встановлено до 01.04.2001 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворюваня, які спричинили втрату працездатності", тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно зроблено висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення суми моральної шкоди відповідно 10% втрати професійної працездатності позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивачу протипоказана фізична праця, він обмежений в пересуванні, роботі по дому, неодноразово проходить курс лікування стаціонарно, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Інші доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача є безпідставними.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоровая потерпілого, тяжкість захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення не врахував, що вперше позивачу встановлено 25% втрати працездатності, а також не врахував характер професійного захворювання позивача -хронічне обстуктивне захворювання легенів, пов"язаних з ним фізичних і моральних страждань позивача, тривалість і тяжкість захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
За таких обставин, враховуючи, що Законом України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності",( надалі - Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування..."), не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої втрати професійної працездатності, колегія суддів, з огляду на розмір моральної шкоди, встановлений ст. 34 вказаного Закону України "Про загальиообов"язкове державне соціальне страхування..." для випадків тимчасової втрати працездатності, беручи до уваги, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання, і пов"язані з ними фізичні і моральні страждання позивача; інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 23240 грн. до 9000 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307,309, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 січня 2006 року -змінити, зменшити розмір моральної шкоди з 23240 грн. до 9000 грн.
Рішення набирає законної сили с моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: