Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-2554   2006   р.                                           Головуючий у 1-й інстанції -Дьомич Л.М.

Категорія -  44                                                           Доповідач - Авраменко Т.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді: Авраменко Т.М. суддів : Гайсюка О.В.,Суровицької Л.В. при секретарі: Слюсаренко Н.Л. за участю відповідача ОСОБА_1та позивача ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду М.Кіровограда від 19 червня 2006 року.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1,ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи,колегія судців -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року ОСОБА_2 звернулась з позовом в суд до ОСОБА_3,ОСОБА_1, третя особа державна виконавча служба Кіровського району М.Кіровограда про виключення майна з акту опису.

Зазначала,що вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 червня 2005 року з її неповнолітнього сина на користь відповідачів було стягнуто кошти на відшкодування матеріальної та моральної шкоди,заподіяної злочином,а в разі відсутності заробітку та майна у неповнолітнього ці кошти повинні бути стягнуті з неї,матері неповнолітнього.

01 січня 2006 року її сину виповнилось 18 років,а тому відповідно до ч.З ст.1179 ЦК України вона не повинна відшкодовувати шкоду,заподіяну неповнолітнім сином.

Однак 31 січня 2006 року державним виконавцем державної виконавчої служби Кіровського району М.Кіровограда на виконання вироку суду було описано її майно та накладено арешт на належну їй на праві власності квартиру в м.Кіровограді,АДРЕСА_1

Просила суд виключити зазначену квартиру з акта опису та арешту майна,оскільки вона іншого житла не має.

Рішенням Кіровського районного суду М.Кіровограда від 19 червня 2006 року позов задоволено. Суд дійшов висновку,що відповідно до ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" арештована квартира позивачки підлягає звільненню з-під арешту.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги,а позивачка ОСОБА_2 просила її відхилити,оскільки рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 червня 2005 року із засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 4435 грн 13 коп. на відшкодування матеріальної та 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди,а в разі відсутності заробітку та власного майна у неповнолітнього ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_1 з матері ОСОБА_4- ОСОБА_2- 2217 грн.57 коп. на відшкодування матеріальної та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди. (а.с.6-8).

01 січня 2006 року засудженому ОСОБА_4 виповнилось 18 років (а.с.11).

31 січня 2006 року на виконання вироку суду державним виконавцем була описана та арештована двокімнатна АДРЕСА_1 в м.Кіровограді,яка на праві власності належить позивачці ОСОБА_2 (а.с.9-10),яка відповідно до вироку суду є боржником.

Дії державного виконавці з накладення арешту на майно можуть бути оскаржені боржником або стягувачем.

Інші особи,котрі вважають,що майно,на яке накладено арешт,належить їм,а не боржникові,можуть відповідно до ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і звільнення майна з-під арешту.

Оскільки позивачка є власником арештованої квартири і згідно вироку суду боржником, то відповідно до вищезазначеної норми права вона не може ставити питання про визнання права на арештоване майно і звільнення його з-під арешту.

Слід зазначити,що позивачка також посилалась на те,що в зв*язку з досягненням сином повноліття,її обов*язок відшкодувати шкоду припиняється,однак таких вимог вона не заявляла,а звільнення квартири з-під арешту не припиняє обов*язок позивачки відшкодувати шкоду за рахунок іншого майна,пенсії тощо і фактично спір стосовно порядку виконання вироку суду в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишається невирішеним,але в межах заявлених позовних вимог підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи спір про звільнення майна з-під арешту,суд неправильно застосував норми матеріального права, тому відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі ст.59 Закону України "Про виконавче провадження",керуючись п.2 ч.1

ст.307,    п.4    ч.1        ст.309,        ч.2    ст.314,ст.316    ЦПК    України,колегія    суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Скасувати рішення Кіровського районного суду М.Кіровограда від  19 червня 2006 року .

В позові ОСОБА_2до ОСОБА_3,ОСОБА_1, третя особа державна виконавча служба Кіровського району М.Кіровограда про виключення майна з акту опису відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.