Справа № 2601/15237/12
РІШЕННЯ
іменем України
05.11.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.
при секретарі Кирпі П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», треті особи -Моторне (транспортне) страхове бюро України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про зобов'язання вчинити дії, стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
у липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «СГ «ТАС»(далі -відповідач-1), ОСОБА_2 (далі -відповідач-2) та ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит»(далі -відповідач-3), треті особи -МТСБУ, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про зобов'язання вчинити дії, стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.10.2011 на вулиці Вільямса у м. Києві сталося ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1, під його керуванням, та «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі було пошкоджено.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2011 винним у ДТП було визнано ОСОБА_2
Оскільки цивільну відповідальність ОСОБА_2 було застраховано ПАТ «СГ «ТАС»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5615520 від 22.06.2011, він, ОСОБА_1, 08.11.2011 звернувся до відповідача-1 із заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідач-1 виплатив йому страхове відшкодування в розмірі 17012,23 грн. на підставі звіту від 11.10.2011 № 789/4, складеного відповідачем-3, але дану суму він вважає заниженою та також такою, що сплачено з порушенням строків виплати, а зазначений вище звіт -необґрунтованим.
Зазначаючи про неправомірні дії відповідачів-1, -3 щодо складання звіту № 789/4, просить притягнути до відповідальності посадових осіб ПАТ «СГ «ТАС», застосувати до них відповідні заходи впливу, у зв'язку з порушенням його прав, надіслати на рецензію до Наглядової ради при Фонді державного майна України звіт № 789/4 від 11.10.2011, та зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг провести перевірку діяльності ПАТ «СГ «ТАС»стосовно допущених порушень при визначенні суми страхового відшкодування.
Крім того, зазначаючи про факт обману при визначенні суми страхового відшкодування та посилаючись на положення ст. 230 ЦК України, просить стягнути з ПАТ «СГ «ТАС»11887 грн. матеріальної шкоди, 2500 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, пеню за затримку у виплаті страхового відшкодування, витрати на проведення експертизи в розмірі 1104,22 грн., а з ОСОБА_2 -2500 грн. завданої йому моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_3 позов підтримав та просив його задовольнити за викладених у ньому підстав.
Представник ПАТ «СГ «ТАС»- Синельніков М.О. проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит»надіслало на адресу суду письмові заперечення, у яких просило відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю, а справу розглядати за відсутності представника Товариства.
МТСБУ та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг також надіслали на адресу суду заяви про розгляд справи за відсутності представників, та крім того, Національна комісія надіслала письмові заперечення, у яких просила позов залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановлено, що 04.10.2011 на вулиці Вільямса у м. Києві сталося ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, внаслідок чого вказані автомобілі було пошкоджено.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2011 винним у ДТП було визнано ОСОБА_2 (а.с.4)
Оскільки цивільну відповідальність ОСОБА_2 було застраховано ПАТ «СГ «ТАС»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5615520 від 22.06.2011, що сторонами не заперечується, ОСОБА_1, 08.11.2011 звернувся до відповідача-1 із заявою про виплату страхового відшкодування, у якій просив перерахувати грошові кошти на рахунок СТО -ТОВ «Автопланета Україна»(а.с.77).
11 жовтня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», на підставі договору на проведення автотоварознавчого дослідження від 06.10.2011 з ПАТ «СГ «ТАС», було складено звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 789/4, згідно з яким матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_1, склав 18049,14 грн.
13 грудня 2011 року відповідачем-1 було надіслано позивачу лист № 40.00/14029 (а.с.78) у якому зазначалося, що суму в розмірі 18049,14 грн. буде перераховано на вказаний ним рахунок Товариства «Автопланета», що і було зроблено відповідачем-1.
16 грудня 2011 року позивач звернувся до відповідача-1 з іншим листом, у якому просив грошові кошти перерахувати особисто йому через систему «Аваль-Експрес»(а.с.79).
Відповідачем-1 18.01.2012 було складено страховий акт (а.с.82), проведено розрахунок суми страхового відшкодування (а.с.83) та визначено, що за вказаних позивачем умов виплати страхового відшкодування сума, яка підлягає до виплати, становить 17012,23 грн., тобто без врахування ПДВ на запчастини, про що позивачу було повідомлено листом від 18.01.2012 № 10.00/595 (а.с.80, 81), та в подальшому виплачено, що ним не заперечувалося.
Не погоджуючись із визначеним відповідачем-1 розміром страхового відшкодування, позивач замовив автотоварознавче дослідження у ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський».
Висновком № 156 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки матеріального збитку транспортного засобу, складеного 24.01.2012, встановлено вартість матеріального збитку в розмірі 22955,88 грн.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Визначаючи розмір страхового відшкодування, що має бути стягнуто на його користь, позивач виходив з наступного:
розмір матеріального збитку 22955,88 грн. (за висновком № 156) -виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 17012,23 грн. = 5943,56 грн. х 2 (позивач застосовує ч. 2 ст. 230 ЦК України щодо стягнення подвійного розміру збитків, завданих вчиненням правочину під впливом обману) = 11887,30 грн.
Також обґрунтовуючи розмір страхового відшкодування, позивач зазначив, що висновок № 156 має пріоритет над звітом № 789/4, оскільки останній складено не повноважною установою, а висновок № 156 навпаки -експертом відповідного рівня та кваліфікації.
Дані твердження суд вважає необґрунтованими, оскільки положення ст. 230 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються, а складений відповідачем-3 звіт № 789/4 відповідає вимогам законодавства, оскільки ТОВ «ЕАК «Фаворит»діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 11452/11, виданого Фондом державного майна України 09.03.2011, оцінювач, який складав звіт, має вищу інженерну освіту та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, шкода оцінена у встановленому Законом порядку та на замовлення страхової компанії при визначенні останньою розміру страхового відшкодування, що підлягав до виплати.
Крім того, судом враховується, що у висновку № 156 від 24.01.2012 матеріальний збиток визначався станом на січень 2012 року, використовувався бюлетень автотоварознавця № 62 та комп'ютерна програма для складання калькуляції відновлювального ремонту транспортних засобів «Аврора»за січень 2012 року та враховано вартість автозапчастин по автоцентру «Голосіївський», а у звіті № 789/4 від 11.10.2011 матеріальний збиток визначався на час ДТП, при цьому було використано бюлетень автотоварознавця № 60 та комп'ютерна програма для складання калькуляції відновлювального ремонту транспортних засобів «Аудатекс»за 2011 рік, що діяли на час складання звіту.
Отже, зазначаючи, що звіт про визначення вартості матеріального збитку є таким, що не відповідає чинному законодавству та складений невірно, позивач цього не довів, а з відповідним клопотанням про призначення експертизи до суду не звертався.
Щодо вирахування з суми страхового відшкодування та невиплати позивачу відповідачем-1 суми ПДВ, суд вважає, що дії відповідача-1 є обґрунтованими, оскільки для виплати ПДВ необхідно наявність двох обставин: фактичне здійснення ремонту автомобіля та реєстрація надавача послуг з ремонту автомобіля, як платника ПДВ. В судовому засіданні представник позивача надві пояснення про те, що автомобіль позивачем не ремонтувався та на час розгляду справи ним вже проданий, а отже посилання на неправомірність дій відповідача-1 щодо вирахування з суми страхового відшкодування податку на додану вартість є необґрунтованим.
Крім того не підлягає стягненню з відповідача-1 1104,22 грн. витрат на проведення експертизи з таких підстав.
Статтею 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.2); якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) (п. 34.3).
З матеріалів справи вбачається, що на огляд автомобіля при складанні висновку № 156 працівниками ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський», представники ПАТ «СГ «ТАС»не викликалися, що і підтвердив в судовому засіданні представник ОСОБА_1
Крім того, не підлягає задоволенню вимога про відшкодування моральної шкоди відповідачем-1 з таких підстав.
Правовідносини, що існують між сторонами, є зобов'язальними. У разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК України).
При вирішенні даної вимоги суд виходить з того, що між сторонами існують договірні відносини, які врегульовані спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ЦК України, норми статей 625, 992 якого не передбачають такого виду відповідальності страховика, як відшкодування моральної шкоди. Можливість відшкодування моральної шкоди у даних правовідносинах мало б місце у випадку, якщо б сторони передбачили таку відповідальність в укладеному договорі.
Зазначеним вище Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема п. 22.3 ст. 22, визначено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, положення яких також не передбачають відшкодування моральної шкоди потерпілому у зв'язку із пошкодженням його майна.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача-2 2500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що у цій частині позов також задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
В судовому засіданні позивачем та його представником факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди з боку відповідача-2 не доведено, а в позові відсутнє будь-яке посилання на заподіяння такої шкоди з відповідним обґрунтуванням.
Щодо стягнення з відповідача-1 пені за затримку у виплаті страхового відшкодування, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Законом, зокрема пунктом 36.5 ст. 36, передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, але, як встановлено в ході розгляду справи, від визначеної відповідачем-1 суми страхового відшкодування позивач відмовився, подавши іншу заяву про виплату страхового відшкодування йому особисто, після чого відповідачем-1 було складено страховий акт, розрахунок суми страхового відшкодування та виплачено грошові кошти позивачу у встановлений законом строк.
Також є необґрунтованими та не підлягають задоволенню вимоги позивача про притягнення до відповідальності посадових осіб ПАТ «СГ «ТАС», застосування до них відповідних заходів впливу, надсилання на рецензію до Наглядової ради при Фонді державного майна України звіту № 789/4 та зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг провести перевірку діяльності ПАТ «СГ «ТАС»стосовно допущених порушень при визначенні суми страхового відшкодування, оскільки обраний спосіб захисту статтею 16 ЦК України не передбачений.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.
Керуючись ст. 16 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», треті особи -Моторне (транспортне) страхове бюро України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про зобов'язання вчинити дії, стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя