Справа № 11 -702/2006 Категорія ст.309 ч.2 КК України

Головуючий у суді 1-ої інстанції Коренюк В.П. Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлев С.В.

УХВАЛА

Іменем  України

26 вересня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді           Романова О.В.,

суддів               Захарчука СВ. та Яковлева СВ.,

з участю

прокурора                 Руденка В.І.

та засудженого                ОСОБА_1.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Коростеня Житомирської обл., громадянин України, маючий повну загальну середню освіту, військовозобов'язаний, непрацюючий, неодружений, житель м. Коростеня вул. АДРЕСА_1, несудимий згідно ст.89 КК України, засуджений за ст.309 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 ( один ) рік позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1. залишено попередній - підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області ( р/р 35229005000096, код 25574601, МФО 811039 УДК в Житомирській області, з поміткою "за виконання хімічної експертизи" ) судові витрати в сумі 51 грн. 41 коп. за проведення судово-хімічної експертизи.

Речові докази по справі - поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходяться шість напівпрозорих поліетиленових пакетів з вологою подрібненою рослинною масою коричневого кольору із запахом, характерним для розчинника, що зберігаються в камері схову речових доказів Коростенського МРВ УМВС України в Житомирській області, постановлено знищити.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

Так, 24 лютого 2006 року близько 00 год. 20 хв. на смітнику, що розташований неподалік будинку № АДРЕСА_2 в м. Коростені, ОСОБА_1. незаконно прибав - знайшов, поліетиленовий пакет з подрібненою вологою рослинною масою, яку, незаконно зберігаючи при собі без мети збуту, переніс до свого місця проживання - в квартиру № АДРЕСА_1 в м. Коростені, з метою виготовлення наркотичного засобу - "ширки", для особистого вживання.

Цього ж дня, близько 00 год. ЗО хв. поблизу будинку № АДРЕСА_1 в м. Коростені ОСОБА_1. був затриманий працівниками ВКМСН Коростенського МРВ УМВС України в Житомирській області і при особистому обшуку у нього було виявлено і вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходилась подрібнена волога рослинна маса, що містить в собі наркотично активні алкалоїди опію - морфін, кадеїн і тебаїн, та є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою, вагою у висушеному вигляді 1861 грам, що відноситься до великих розмірів, яку ОСОБА_1. зберігав без мети збуту.

В апеляції засуджений ОСОБА_1., не оспорюючи доведеності своєї вини у вчиненні злочину, фактичних обставин скоєного ним злочину, встановлених судом та правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок щодо нього, застосувавши ст.ст.75, 76 КК України, так як вважає, що суд при обранні покарання недостатньо врахував дані про його особу і обставини, які пом'якшують покарання.

В обгрунтування апеляції її автор посилається на те, що : вчинений ним злочин не відноситься до категорії тяжких і від скоєного ним нікому не було завдано шкоди ; у скоєному він щиро розкаявся і сприяв у розкритті злочину ; хворий на туберкульоз, перебуває на обліку і потребує постійного лікування, а, крім того, він страждає хворобами серця, жовчнокам'яною хворобою, хронічним тромбофлебітом глибоких вен нижніх кінцівок та має трофічні виразки правої гомілки ; його мати похилого віку - 1940 року народження, з якою він проживає разом, також хворіє, перебуває на поліклінічному обліку і потребує допомоги ; на даний час він добровільно пройшов курс лікування від наркоманії і більше не вживає наркотичних засобів.

Наведені обставини на думку апелянта давали суду всі підстави для застосування ст.ст.75, 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав подану апеляцію з мотивів, наведених у ній, думку прокурора, який вважав апеляцію засудженого безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень прокурора проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1. злочину, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, та

кваліфікацію його дій грунтуються на сукупності всебічно, повно та об'єктивно досліджених у судовому засіданні доказів і автором апеляції не оскаржуються.

При вирішенні питання яка саме міра покарання повинна бути призначена ОСОБА_1. за скоєне ним суд виходив із загальних засад призначення покарання - ст.65 КК України, повно та об'єктивно врахувавши всі обставини у відповідності з вимогами закону. З врахуванням цієї сукупності обставин та даних про особу суд обгрунтовано призначив йому покарання із застосуванням ст.69 КК України, тобто призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.309 КК України.

Враховані судом першої інстанції обставини справи та наведені засудженим в апеляції доводи з приводу пом'якшення призначеного йому покарання на думку колегії суддів не дають підстав для застосування щодо нього ст.75 КК України.

Також судом була об'єктивно взята до уваги та обставина, що хоча ОСОБА_1. відповідно до положень ст.89 КК України є таким, що не має судимості, однак він з 1991 року потребував лікування від наркоманії та в подальшому вчиняв злочини у сфері обігу наркотичних засобів. При цьому 10 серпня 2001 року кримінальна справа щодо нього була закрита на підставі закону про амністію, а 26 грудня 2002 року він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з добровільним лікуванням від наркоманії ( а.с.44 ).

З огляду на наведене колегія суддів приходить до висновку, що призначене Лаговському С.Й. покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Не вбачаючи підстав для зміни постановленого у відповідності з вимогами закону вироку та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2006 року щодо нього ж - без зміни.