Справа №22\1981 Категорія 19
Доловуючий в суді 1 інст. Ваховський в.Л. Доповідач Павицька Т.М.
РІШЕННЯ Іменем України
04 жовтня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючої: Павицької Т.М.
суддів: Ракаловича В.М., Худякова A.M.
при секретарі Прищепа О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 14 червня 2006 року,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2006 року ОСОБА_1 пред'явив позов до про Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яка сталася 04 січня 2005 року з вини ОСОБА_2, котрий керував автомобілем відповідача. Зазначив, що в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження тяжкого ступення. Просив стягнути на його користь з відповідача 80 тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 14 червня 2006 року стягнуто з Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на користь позивача 20000 гривень на відшкодування моральної* шкоди.
В апеляційній скарзі Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що суд при ухваленні рішення не врахував положення ст.ст. 1,21,28,34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" та не притягнув до участі у справі належного відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Овруцькому районі Житомирської області.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на правовій підставі / право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди, тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом. Іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч.2 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» / далі Постанова/ володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав / договору оренди, довіреності тощо/.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 04 січня 2005 року біля 14 год. 15 хвилин в районі перехрестя з головною автодорогою Словечно-Усово Овруцького району сталося зіткнення автомобілів УАЗ-3003 державний номер НОМЕР_1, що належав Державному підприємству «Словечанське лісове господарство» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля швидкої допомоги УАЗ-3962, державний номер ОСОБА_2, який належав Словечанській лікарні під керуванням власника ОСОБА_1. На час скоєння ДПТ ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем.
ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 14 квітня 2005 року.
В зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов обгрунтовано висновку про те, що саме порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з відповідачем стало причиною скоєння ДТП та правильно поклав на Державне підприємство «Словечанське лісове господарство» обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди заподіяної в результаті цієї події позивачу.
В суду першої інстанції не було підстав для звільнення відповідача, як володільця джерела підвищеної небезпеки, від обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди ОСОБА_1.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що таку шкоду повинно відшкодовувати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Овруцькому районі безпідставні.
У п.З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 20 000 грн. суд першої інстанції не в повному обсязі врахував зазначене вище роз'яснення Пленуму.
Апеляційний суд вважає, що з урахуванням того, що ОСОБА_2 вчинив необережний злочин, в рахунок відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 добровільно сплатив 900 грн., а також виходячи із засад розумності, виваженості, і справедливості на користь ОСОБА_1 за заподіяну моральну шкоду має бути стягнено 10 000 грн.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди підлягає зміні.
При визначенні розміру судового збору, яке стягнуте на користь держави, суд допустив помилку. З врахуванням характеру позовних вимог сума судового збору становить 8 грн.50 коп., а тому в цій частині рішення також підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, суд
вирішив:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" задовольнити частково.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 14 червня 2006 року змінити. Зменшити розмір моральної шкоди з 20 000 грн. до 10 000 грн. та розмір судового збору з 1000 грн. до 8,50 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України Протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.