Справа № 212/10225/2012
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2012 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., при секретарі Тронт М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у порядку спадкування та просила визнати її такою, що прийняла спадщину ОСОБА_3, а також стягнути на її користь з ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 580 740 грн.у порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що є рідною сестрою та єдиним спадкоємцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 11.03.2010 року вона звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, на підставі якої була заведена спадкова справа, однак, на сьогоднішній день свідоцтво про право на спадщину нею не одержано у зв'язку із відсутністю необхідних документів, що стосуються оформлення її спадкових прав за законом, а також додаткових відомостей щодо вирішення питання успадкування щодо приватного малого підприємства «АВК», засновником якого був ОСОБА_3. Відповідач ОСОБА_2 мав зобов'язання перед ОСОБА_3 щодо повернення коштів у розмірі 580 740 грн. за договором позики (розпискою) від 15.09.2009 року, однак не повернув їх ні померлому, ні його спадкоємиці, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошенням у пресі (газета «Урядовий кур'єр», 27 вересня 2012 року, № 175), а тому суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач та її представник не заперечували проти такого порядку розгляду справи.
Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер рідний брат ОСОБА_1 ОСОБА_3. Як вбачається з Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 23109262 від 11.03.2010 року, заповіту ОСОБА_3 не залишив, а згідно листа приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 26.06.2012 року №34/01-16, з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, крім його рідної сестри ОСОБА_1 ніхто не звертався.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом відповідно до ст. 1262 ЦК України, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, а також єдиним спадкоємцем померлого.
11.03.2010 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, на підставі якої була заведена спадкова справа № 1/2012. Однак, на сьогоднішній день свідоцтво про право на спадщину нею не одержано у зв'язку із відсутністю необхідних документів, що стосуються оформлення її спадкових прав за законом, а також додаткових відомостей щодо вирішення питання успадкування щодо приватного малого підприємства «АВК», засновником якого був ОСОБА_3, що підтверджується листом приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 09.06.2010 року № 9/02-14.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що при житті ОСОБА_3 25.09.2009 року був укладений договір позики грошей у формі розписки між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2, згідно якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути ОСОБА_3 гроші в сумі 580 740 грн. до 20 вересня 2009 року. На день звернення до суду та розгляду справи борг повернутий не був.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Права та обов'язки особи, які випливають з договору позики, не є такими, що відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини, а тому підлягають спадкуванню, а зобов'язання передбачає правонаступництво.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва, а згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, на переконання суду, існують підстави та необхідність для захисту прав позивача ОСОБА_1 шляхом стягнення з ОСОБА_2 на її користь заборгованості за розпискою (договором позики) від 15.09.2009 року в розмірі 580 740 грн. у порядку спадкування за законом, а отже позов підлягає задоволенню.
Разом з тим, позовна вимога про визнання ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину ОСОБА_3, задоволенню не підлягає, оскільки таке її право ніким не оспорюється та в силу положень ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України не підлягає судовому захисту, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3219 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 16, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610-611, 625, 1046, 1047, 1049, 1218, 1219, 1223, 1258, 1262, 1268 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за розпискою (договором позики) від 15 вересня 2009 року в розмірі 580 740 грн. у порядку спадкування.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3219 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.
Суддя