Справа № 22ц/17 64 Головуючий у першій інстанції Коваленко В.К.
Категорія 44 Доповідач Косигіна Л.М.
УХВАЛА
Іменем України
28 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої Косигіної Л.М.
суддів Жигановської О.С., Павицької Т.М.
при секретарі Ільбицькій Т.К. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "Приворітське" про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2006 року, -
встановив:
21 листопада 2003 року рішенням Брусилівського місцевого суду-Житомирської області позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПП "Приворітське" на користь ОСОБА_1 24724 грн. належного йому майнового паю.
ВДВС Брусиловського районного управління юстиції звернулось до суду з поданням про роз'яснення рішення щодо порядку його виконання. Виконавча служба просила роз'яснити, чи проводити стягнення з відповідача на користь позивача грошовими коштами або за рахунок розпайованого майна шляхом виділення його в натурі за його структурою.
Ухвалою Брусиловського районного суду від 01 березня 2004 року подання задоволено. Роз'яснено, що стягнення з ПП "Приворітське" на користь позивача провести за рахунок розпайованого майна шляхом виділення його в натурі за структурою на суму 24 724 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу суду через порушення судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Апелянт просив роз'яснити рішення та зазначити, що стягнення з ПП "Приворітське" на його користь необхідно провести майном, що є статутним фондом підприємства, виділивши на суму 24724 грн.: автогараж вартістю 23634 грн., вагончик вартістю 1300 грн. та плуги вартістю 7 94 грн.
Розглянувши справу в межах визначених ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 221 ЦПК України \ст. 215 ЦПК України в редакції закону 1963 року\ якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Як вбачаєть з рішення Брусилівського місцевого суду Житомирської області від 21 листопада 2003 року суд першої інтанції вирішив стягнути з ПП "Приворітське" на користь ОСОБА_1 24724 грн. належного йому майнового паю, тобто стягнення провести грошима.
В мотивувальній частині цього рішення зазначено, що позивач змінив предмет позову та просив стягнути з відповідача гроші, а не майно \а.с. 42\. Суд дані вимоги задовольнив, визначивши вартість майнового паю як 24724 грн. Рішення суду є чинним і ніким не осхажувалось, в зв'язку з чим є безпідставними доводи апелянта стосовно того, що суд невірно вирішив його позов.
Роз'яснити рішення, зазначивши що стягнення необхідно провести майном, що є статутним фондом підприємства, виділивши на суму 24724 грн.: автогараж вартістю 23634 грн., вагончик вартістю 1300 грн. та плуги вартістю 794 грн. - є неможливим, оскільки це змінить його зміст.
Клопотання щодо зміни способу виконання рішення суду сторонами, або виконавчою службою не ставилось.
Отже за таких обставин, коли рішення є зрозумілим, немає підстав для задоволення подання ВДВС Брусиловського районного управління юстиції щодо його роз'яснення. Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нової - про відмову в задоволенні подання ВДВС про роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 312 - 315, 319, 324, 325 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Скасувати ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2006 року та постановити нову.
Відмовити в задоволенні подання ВДВС Брусиловського районного управління юстиції про роз'яснення рішення Брусиловського місцевого суду від 21 листопада 2003 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП "Приворітське" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.