01.11.2012
Справа №212/9630/2012
2/232/27/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцької О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інкоме -Україна», публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна»про захист прав споживача шляхом визнання договорів нікчемними та застосування наслідків нікчемного правочину,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовам до товариства з обмеженою відповідальністю «Інкоме -Україна», публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна»про захист прав споживача шляхом визнання договорів нікчемними та застосування наслідків нікчемного правочину.
Позов мотивовано тим, позивач, маючи на меті отримати об'єкт нерухомого майна, побачивши рекламну об'яву в газеті, звернулася до ТОВ «Інкоме Україна»(надалі відповідач 1), з яким 03.08.2011 року уклала договір №01270 та договір №01272.
В цей же день 03.08.2011 року у тому ж приміщенні між позивачем та ПАТ «КСЖ «Універсальна»був підписаний договір добровільного страхування життя «Credit Life»ДП «Акцепт»ТзОВ «ІНКОМЕ - Україна»№021946-ВФ05Ж та договір добровільного страхування життя «Credit Life»ДП «Акцепт»ТзОВ «ІНКОМЕ -Україна»№ 021947- ВФ05Ж.
За цими договорами страхування позивачу були виставлені рахунки за страхові послуги на загальну суму 8000 грн., по 4000 грн. по кожному договору.
ОСОБА_1 на підставі даних рахунків сплатила грошові кошти у розмірі 8000 грн. та 80 грн., комісії.
Згодом проаналізувавши зміст даних договорів, позивач зрозуміла, що дані договори побудовані по схемі, так званої «фінансової піраміди», тим самим вводячи її в оману. При цьому, нею було уже сплачено 8000 грн. страхового платежу нібито на виконання вимог Договорів № 01270 та № 01272.
За таких обставин позивач зверталася з письмовими заявами від 20.09.2011 року на ім'я ТОВ «Інкоме-України»про розірвання договорів № 01272 та № 01270. Крім того нею був направлений лист з аналогічним змістом від 14.11.2011 року ПАТ «КСЖ «Універсальна». Але відповіді на дані листи вона не отримувала.
Незважаючи на це, на адресу позивача від відповідача ТОВ «Інкоме-України»постійно поступають листи з рахунками, які позивач повинна сплатити.
Таким чином ОСОБА_1, вважає, що дані договори № 01270, № 01272 та договори страхування №021946-ВФ05Ж, № 021947- ВФ05Ж, які укладалися у зв'язку з укладанням договорів № 01270, № 01272, були укладені з порушенням норм Закону України «Про захист прав споживачів»та норм цивільного законодавства, тим самим ввівши її в оману при їх підписанні, і які за своїм змістом не направлені на реальне настання мети, яка ставилася позивачем при їх укладанні, а в свою чергу направлені на введені позивача в оману як споживача.
За таких обставин позивач змушена звертатися в суд з даним позовом, у якому просить визнати нікчемними договори №01270 та договір №01272, укладені між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Інкоме -Україна»та додатки №1, №2 до них; визнати нікчемними договори добровільного страхування життя «Credit Life»ДП «Акцепт»ТзОВ «ІНКОМЕ - Україна»№021946-ВФ05Ж та «Credit Life»ДП «Акцепт»ТзОВ «ІНКОМЕ -Україна»№ 021947- ВФ05Ж, укладені між позивачем та публічним акціонерним товариством «Компанія страхування життя «Універсальна»; застосувати наслідки нікчемного правочину, шляхом стягнення з відповідача ПАТ ««Компанія страхування життя «Універсальна»на користь позивача 8000 грн.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності. В заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Інкоме -Україна»в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, надавши суду письмові заперечення.
Представник відповідача публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна»в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, надавши суду письмові заперечення.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між позивачкою та товариством з обмеженою відповідальністю «Інкоме -Україна були укладені договори №01270 та №01272 від 03 серпня 2011 року, предметом яких відповідно до п.1.1 договорів є те, що за дорученням Учасника Адміністратор зобов'язується за плату здійснювати наступні дії спрямовані на придбання Товару, зазначеного в Додатку №1 до даного Договору, на умовах програми "Достаток", в тому числі: сформувати та адмініструвати групу Учасників; організувати своєчасну активацію договору для подальшої безперешкодної участі Учасника Програми; здійснити оплату Товару та забезпечити його передачу Учаснику на умовах Програми;". Також п. 2.1.4. зазначає, що Учасник зобов'язується отримати Товар, придбаний Адміністратором на його користь, в порядку, передбаченому в Додатку №2 до Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору № 01270, № 01272, порядок, терміни розрахунків, розмір платежів, вартість товару, товар, строк виконання зобов'язань сторони визначили і погодили в даному договорі та додатках № 1, № 2, які є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 2.1.1 договору № 01270, № 01272, учасник (позивач) зобов'язується, своєчасно не пізніше 25 числа кожного місяця виконувати обов'язки по сплаті загального платежу, який включає: чистий внесок - частина вартості товару, який буде придбаний адміністратором на користь учасника в строк та на умовах визначених в додатках № ї, № 2 до договору, розмір якого визначається шляхом ділення вартості товару на графік платежів.
Відповідно до ст. 1 Додатку № 2 до Договору № 01270, програма Достаток -це програма, що базується на створенні груп Учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу на досить тривалий час, у порядку та умовах, передбачених Договором та цими Умовами .
П.2.3. додатку №2 до договору №01270, №01272 послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування груп Учасників Програми. Метою яких є придбання товару, якій зазначений в додатку №1 до договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, про які досягнуто згоди.
В п. 5.1 договорів №01270, №01272 зазначено, що сторони повністю розуміють значення та умови цього правочину, його правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при його укладенні, а також те, що даний договір не носить характер фіктивного чи удаваного правочину, і не є правочином зловмисним. Підписання договору та додатків до нього є свідченням того, що сторони дійшли повного порозуміння і визначили, що договірні умови є обов'язковими до виконання сторонами.
Позивач в позові зазначає, що через деякий час після укладання договорів №01270, №01272, проаналізувавши їх зміст, вона зрозуміла, що дані договори побудовані по схемі, так званої «фінансової піраміди», тим самим вводячи її в оману.
Позивач вважає діяльність ТОВ «Інкоме -Україна»такою, що вводить її як споживача в оману та відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.
Дані доводи позивача про те що, відповідач ТОВ «Інкоме -Україна»веде нечесну підприємницьку практику, що укладені договори побудовані по схемі «фінансової піраміди»суд не може взяти до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п.7 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживача»забороняються. Як такі. Що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації. Яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Пірамідальна схема застосовується, перш за все, на залученні нових членів за рахунок коштів. Які фінансують інші учасники.
У даному випадку ТОВ «Інкоме -Україна»формує групи з метою придбання товару групами без залучення банківських чи інших капіталів, по принципу розподілу зібраних в групі коштів. Укладеними між позивачем та ТОВ «Інкоме -Україна»договорами не передбачено можливість отримання компенсації, а передбачено порядок отримання певного товару, що не може ототожнюватися з пірамідальними схемами.
Із огляду змісту договорів №01270, №01272, укладених між позивачем та ТОВ «Інкоме -Україна»вбачається, що товариство має за мету більш повного задоволення попиту покупців на товари, здійснення спектру послуг і не є фінансовою установою.
Позивач не надала суду жодних доказів того, що діяльність ТОВ «Інкоме -Україна»заборонена діючим законодавством, що вона є нечесною та водить в оману споживачів. В справі відсутні докази того, що позивач зверталася до ТОВ «Інкоме -Україна»з питаннями щодо надання певної інформації, пов'язаної з виконанням умов договору (п. 2.2.1. договорів), та що в цьому їй було відмовлено або її не задовольняли існуючі умови участі у програмі.
Окрім того, в своїх запереченнях відповідач ТОВ "Інкоме-Україна" зазначає, що на їх адресу надійшла заява від ОСОБА_1 з проханням розірвати договір № 01270 від 03.08.2011 року, згідно якої договір між ТОВ "Інкоме-Україна" та ОСОБА_1 №01270 було розірвано. При цьому кошти від ОСОБА_1 на рахунок ТОВ "Інкоме-Україна", згідно договору №01270 не надходили, про що свідчить акт звірки платежів (а.с.60).
Також 20.09.2011 року на адресу ТОВ "Інкоме-Україна" надійшла заява від ОСОБА_1 з проханням розірвати договір № 01272 від 03.08.2011 року, згідно якої договір між ТОВ "Інкоме-Україна" та ОСОБА_1 №01272 було розірвано. При цьому кошти від ОСОБА_1 на рахунок ТОВ "Інкоме-Україна", згідно договору №01272 не надходили, про що свідчить акт звірки платежів (а.с.61).
Тому виходячи з вище викладеного вбачається, що договори між ОСОБА_1 та ТОВ «Інкоме-Україна»за № 01270 та № 01272 від 03.09.2011 року були підписані та розірвані за її ініціативою.
Також 03.08.2011 року між позивачем та ПАТ «КСЖ «Універсальна»був підписаний договір добровільного страхування життя «Credit Life»ДП «Акцепт»ТзОВ «ІНКОМЕ - Україна»№021946-ВФ05Ж та договір добровільного страхування життя «Credit Life»ДП «Акцепт»ТзОВ «ІНКОМЕ -Україна»№ 021947- ВФ05Ж. Відповідно до умов договору страхування об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язанні з життям, здоров'ям та працездатністю застрахованої особи. Вигодо набувачем по даному договору є ТОВ «Інкоме -Україна», спадкоємці згідно чинного законодавства України або за заповітом.
ОСОБА_1 у позові також просить визнати дані договори нікчемними, оскільки вони мають ознаки фінансової піраміди та не спрямовані на реальне настання мети, яка ставилася страхувальником при їх укладенні, окрім того зазначає, що умовою виплати страхового відшкодування є укладення договору позики.
Однак з п.3.7 договору страхування вбачається, що розмір страхової суми та відповідальності страховика залежить від наявності чи відсутності договору позики. Тобто укладення договору позики не є умовою оплати, а винятково фактором, що береться до уваги при розрахунку суми відшкодування.
Не відповідає дійсності твердження позивача, що укладені договори мають ознаки фінансової піраміди та не спрямовані реальне настання мети, яка ставилася страхувальником при їх укладенні. Єдиною метою будь-якого страхового договору є страхування ризику, настання певної події та виплата відшкодування при її настанні, що зазначено в оспорюваних договорах страхування. Той факт, що позивач вважала метою укладення страхового договору отримання якогось об'єкту нерухомості не може впливати на правову суть такого правочину.
Згідно п. 11.3 Договорів страхування позивач як страхувальник, підтвердила, що отримала повну і докладну інформацію про страхування життя та ознайомлений з правилами страхування, їх прочитала, зрозуміла і прийняла.
Позивач просить визнати недійсними договори на підставі ст. 230 ЦК України.
Частиною 1 даної статті передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таки, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов'язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.
Наявність умислу в діях відповідачів , істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Жодних аргументованих доказів недобросовісної поведінки відповідачів не надано.
Тобто, при підписанні як договорів страхування так і договорів №01270, №01272, позивач була повністю ознайомлена з обов'язками сторін, з порядком сплати платежу, можливістю його повернення, порядком припинення дії договору та іншими умовами.
Окрім того, при дослідженні договору страхування, судом встановлено, що договір страхування на сьогодні припинив свою дію, оскільки в п. 3.9 договору страхування зазначено, що договір закінчується 02.08.2012 року.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Виходячи із положення ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку що позивачем, всупереч принципу змагальності судового процесу, не надано належних і допустимих доказів, які могли б вказати на те, що договори є нікчемними, тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, згідно п.7 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживача», ст. ст. 230, 638 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212,213- 215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інкоме -Україна», публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна»про захист прав споживача, шляхом визнання договорів нікчемними та застосування наслідків нікчемного правочину -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: