Справа № 212/13624/2012
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2012 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченка Я.М.,
секретаря - Шевчук І.О.,
за участю прокурора - Швець І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації Ульянівського р-ну, с. Криуш, росіянина, громадянин України, з середньою технічною освітою, непрацюючого, без постійного місця проживання, раніше судимого:
12.12.1997 року Репкінським районним судом Чернігівської області за ст. 94 КК України до 12 років позбавлення волі, на підставі ст. 14 КК України застосовано примусове лікування від алкоголізму; 15.12.2008 року звільнений умовно-достроково постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2008 року, невідбутий строк: 9 місяців 3 дні, з застосуванням ст.81 КК України
- у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.1, 15 ч.2 ст. 190 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04.07.2012 року приблизно о 13:00 годині ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля Вінницького медичного коледжу, що по вул. Пирогова, 57 в м. Вінниці, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, помітив раніше незнайому йому ОСОБА_2 та запропонував останній придбати у нього перстень, повідомивши завідомо неправдиву інформацію з приводу того, що даний перстень виготовлений з золота. Будучи введеною в оману неправдивою інформацією, яку повідомив ОСОБА_1, ОСОБА_2 придбала у останнього перстень з жовтого металу вагою 7,11 грам за 450 гривень, який згідно заяви-квитанції з пробіркової палати №000309 від 10.07.2012 року виготовлений не з дорогоцінного металу.
Внаслідок шахрайських дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на 450 грн.
Не зупиняючись на вчиненому, 29.09.2012 року близько 15:00 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля магазину біжутерії, що по вул. соборній, 46 в м. Вінниці, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, помітив раніше незнайому йому ОСОБА_2 та запропонував останній придбати у нього перстень та пару сережок, повідомивши завідомо неправдиву інформацію з приводу того, що дані прикраси виготовлені з золота. Після цього ОСОБА_1, будучи переконаним. що ОСОБА_2 введена в оману його неправдивою інформацією, намагався продати останній перстень з жовтого металу, вагою 10,03 г. та пару сережок з жовтого металу вагою 2,55 гр. за 400 гривень, які згідно заяви-квитанції з пробіркової палати №000517 від 01.10.2012 року виготовлені не з дорогоцінного металу. Однак, свій злочинний умисел ОСОБА_1 до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, в зв'язку з тим, що був затриманий працівниками міліції.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєні інкримінованих злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, що він дійсно вчинив злочини за викладених вище обставин. Так, він, дійсно, придбав в м. києві прикраси схожі на вироби з золота, проте йому було відомо, що вони не являються золотими виробами, йому потрібні були гроші на прожиття. Оскільки красти він не хотів, тому вирішив заробити кошти шахрайським шляхом. Потерпілій він запропонував придбати прикраси, впевнивши її, що вони із золота. першого разу потерпіла придбала в нього прикраси, вважаючи їх виробами із золота. Згодом він знову запропонував незнайомій йому потерпілій придбати прикраси та переконував її, що вироби зі справжнього золота, був впевнений, що потерпіла йому повірила, однак остання викликала правоохоронців.
Цивільний позов потерпілої визнав в повному обсязі.
Зважаючи на те, що підсудний свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу.
З'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту підсудного та на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України суд приходить до висновку про винність підсудного у вчиненні злочинів.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_1 доведено повністю, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за частиною 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 190 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого є шахрайство вчинене повторно.
При цьому суд дійшов переконання про необхідність виключення з кваліфікації дій підсудного за ст. 190 ч.1 та ст. 15 ч.2 ст. 190 ч.2 КК України такої ознаки як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, оскільки ОСОБА_1 першочергово мав намір саме ввести в оману потерпілу, видавши звичайні прикраси за ювелірні вироби із дорогоцінного металу - золота, при цьому відсутні будь-які докази стосовно того, що ОСОБА_1 використав довірливі відносини з потерпілою.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який є особою раніше судимою (т.1 а.с. 45), з місця позбавлення волі характеризується посередньо (т.1 а.с. 43-44), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1. а.с. 48-49), обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено. Водночас суд вважає, що відсутні підстави для визнання пом'якшуючою обставиною активне сприяння підсудним розкриттю злочину, оскільки підсудний не викрив місце придбання виробів з жовтого металу, які він використовував як предмет злочину. Також, на думку суду, відсутня така пом'якшуюча обставина як щире каяття у вчиненому, оскільки ОСОБА_1, будучи особою раніше судимою, провівши тривалий час в місцях позбавлення волі на шлях виправлення не став, приїхав в місто Вінницю саме з метою вчинення злочину -шахрайства. Вчинивши злочин 04.07.2012 року, після чого 29.09.2012 року не зупиняючись на вчиненому знову вчинив аналогічний злочин, злочинні дії ОСОБА_1 були припинені працівниками міліції. Показання підсудного стосовно того, що він розкаявся у вчиненому суд оцінює критично та сприймає їх як природну захисну реакцію та намаганням представити свою особистість в кращому світлі та пом'якшити покарання.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 у справі не встановлено.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 не можливе без його ізоляції від суспільства, оскільки останній обрав злочинну діяльність й виді шахрайства основним видом заробітку, яка була припинена лише завдяки втручанню правоохоронних органів, а тому покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі.
При цьому строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - залишити утримання під вартою.
При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування їй завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 450 гривень, який підсудний визнав в повному обсязі, суд приходить до переконання, що позовні вимоги потерпілої повністю знайшли своє підтвердження в ході судового слідства та підлягають задоволенню.
Речові докази по справі: дві обручки та пара сережок, які знаходяться в камері зберігання речових доказів 2-го відділу ВМ ВМВ України у Вінницькій області -знищити.
Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного слід стягнути витрати за проведення криміналістичних досліджень, зумовлених розслідуванням кримінальної справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 335 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України та ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2(два) років обмеження волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання 29.09.2012 року.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 450 (чотириста п'ятдесят) гривень у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Державного бюджету України) 245 (двісті сорок п'ять) гривень 50 копійок у відшкодування вартості проведених криміналістичних досліджень.
Речові докази по справі: дві обручки та пара сережок, які знаходяться в камері зберігання речових доказів 2-го відділу ВМ ВМВ України у Вінницькій області -знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими -в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя: