ССправа № 212/12450/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого -судді Дернової В.В.,

при секретарі - Тронт М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Ерсте Банк»до Першої вінницької державної нотаріальної контори, УМВС України у Вінницькій області, про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Ерсте Банк»звернулося до суду з позовом до Першої вінницької державної нотаріальної контори, СУ УМВС України у Вінницькій області, про звільнення майна з-під арешту та відповідно до уточнених позовних вимог просило звільнити з-під арешту будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який накладений постановою слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області, а також зобов'язати Першу вінницьку державну нотаріальну контору вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис, внесений 16.04.2009 року за № 8651885 про арешт нерухомого майна, а саме: будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що наявність накладеного арешту на спірне нерухоме майно порушує права ПАТ «Ерсте Банк»щодо володіння, користування та розпорядження цим майном як теперішнього його власника.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.10.2012 року замінено первісного співвідповідача - Слідче управління УМВС України у Вінницькій області належним співвідповідачем - УМВС України у Вінницькій області.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Першої вінницької державної нотаріальної контори за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги у частині зняття арешту з майна визнала, а в іншій частині заперечувала проти задоволення позову, оскільки рішення суду про звільнення майна з-під арешту є підставою для вилучення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Представник відповідача - УМВС України у Вінницькій області - у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за необхідне провести розгляд справи у відсутність його представника, оскільки представники позивача та співвідповідача не заперечували проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Ерсте Банк»належить на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,0683 га, кадастровий номер 0510136600:02:088:0026, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом від 01.03.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 426; Витягом КП «ВМТІ»про державну реєстрацію прав від 04.05.2012 року; Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 677092 від 20.06.2012 року.

ПАТ «Ерсте Банк»набуло право власності на вищевказане майно, яке раніше належало ОСОБА_4, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.09.2012 року № 37722364 (запис 9), на будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, накладено арешт.

Даний арешт було накладено старшим слідчим СУ УМВС України у Вінницькій області підполковником міліції Левицькою О.І. (постанова від 14.04.2009 року) у зв'язку із розслідуванням кримінальної справи № 09285012, у якій ОСОБА_4 підозрювалася у вчиненні злочинів, передбачених ст. 357 ч.ч.1,3, ст. 190 ч.4 КК України, з метою забезпечення цивільного позову (виконання вироку в частині конфіскації майна).

Вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 10.02.2010 року ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 357, ч.ч. 2,3 ст. 358, ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Вінницької області на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком три роки, покарання у вигляді конфіскації майна не застосовувалося; цивільний позов потерпілого за його клопотанням було залишено без розгляду.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Згідно ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Враховуючи те, що накладення арешту на будинковолодіння АДРЕСА_1 у м. Вінниці, належне ПАТ «Ерсте Банк»на праві власності, порушує та обмежує права ПАТ «Ерсте Банк»як власника, позов підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Першої вінницької державної нотаріальної контори вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис, внесений 16.04.2009 року за № 8651885 про арешт нерухомого майна, а саме: будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, суд прийшов до висновку, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду про звільнення майна з-під арешту є підставою для вилучення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Звільнити з-під арешту, накладеного постановою про накладення арешту ст. слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області підполковника міліції Левицької О.І. від 14.04.2009 року, будинковолодіння АДРЕСА_1 у м. Вінниці.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя