ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 36/651 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Пресижен Велв Україна”, Київ (далі –ТОВ “Пресижен Велв Україна”)
на рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2005 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2006
зі справи № 36/651
за позовом відкритого акціонерного товариства “Науково-технічний комплекс “Електронприлад”, м. Київ (далі –ВАТ “НТК “Електронприлад”)
до ТОВ “Пресижен Велв Україна”
про розірвання договору оренди.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача –Савицької О.О.,
відповідача –Ворожбит О.Б.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про розірвання договору оренди від 01.10.2002 № 587/02 (далі –Договір оренди).
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2005 (суддя Трофименко Т.Ю.) позов задоволено повністю: розірвано Договір оренди, укладений ВАТ “НТК “Електронприлад” і ТОВ “Пресижен Велв Україна”; останнє виселено із зазначених приміщень; з ТОВ “Пресижен Велв Україна” стягнуто на користь ВАТ “НТК “Електронприлад” 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У прийнятті зазначеного рішення місцевий господарський суд з посиланням на приписи статей 525, 526, 783 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та статей 188, 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України) виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 (колегія суддів у складі: Губенко Н.М. –головуючий, судді Барицька Т.Л. і Ропій Л.М.) зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано; позов задоволено: Договір оренди розірвано; ТОВ “Пресижен Велв Україна” виселено із зазначених приміщень з передачею останніх ВАТ “НТК “Електронприлад”; на ТОВ “Пресижен Велв Україна” віднесено судові витрати зі справи. У прийнятті відповідної постанови суд апеляційної інстанції також виходив з обґрунтованості позовних вимог, а у скасуванні рішення місцевого господарського суду –з того, що відповідача зі справи місцевим господарським судом не було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання (пункт 2 частини третьої статті 104 господарського процесуального кодексу України, далі –ГПК України).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ “Пресижен Велв Україна” просить зазначені рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням господарським судом у розгляді норм матеріального права, у тому числі статей 188, 291 ГК України , статей 651, 653, 782 ЦК України, що призвело до хибних висновків зі справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями зі справи встановлено, що:
- згідно з Договором оренди та на підставі акта прийому-передачі від 01.10.2002 ВАТ “НТК “Електронприлад” передало, а ТОВ “Пресижен Велв Україна” отримало в користування нежиле приміщення загальною площею 589 кв. м для здійснення діяльності з виробництва та збирання аерозольних клапанів, розташоване на 1-му поверсі інженерно-лабораторного корпусу виробничого майданчика № 2 за адресою: м. Київ, вул. В. Василевської, 27/29, а також зовнішні площі (прилеглу територію) з розміщеною на них будівлею площею 144 кв. м, виробниче приміщення загальною площею 144 кв. м, виробниче приміщення загальною площею 375 кв. м, розміщене на виробничому майданчику № 2, без права викупу;
- строк дії Договору оренди сторонами встановлено: “з дати початку оренди” і до 01.01.2010;
- за пунктом 3.1 Договору оренди орендна плата сплачується з 01.10.2002;
- 01.06.2005 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди, якою змінено розмір орендованих площ та орендної плати;
- з матеріалів справи, зокрема, з надісланого ТОВ “Пресижен Велв Україна” листа на адресу ВАТ “НТК “Електронприлад”, вбачається, що ТОВ “Пресижен Велв Україна” ліквідується за рішенням його учасників (протокол від 21.07.2005 № 1);
- згідно з пунктом 3.3 Договору оренди орендна плата перераховується на підставі рахунків орендодавця щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, за який проводиться розрахунок;
- виставлені ВАТ “НТК “Електронприлад” рахунки на загальну суму 94 385, 37 грн. ТОВ “Пресижен Велв Україна” не оплачені; доказів своєчасного внесення орендної плати (згідно з Договором оренди) ТОВ “Пресижен Велв Україна” не надано;
- 22.08.2005 ВАТ “НТК “Електронприлад” надіслано ТОВ “Пресижен Велв Україна” пропозицію за № 510/682 щодо дострокового розірвання Договору оренди та погашення заборгованості з орендної плати в сумі 106 974, 34 грн.; відповіді на це звернення не надано, хоча ТОВ “Пресижен Велв Україна” факту його отримання не заперечує.
Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:
- останню сплату орендних платежів ТОВ “Пресижен Велв Україна” здійснило у травні 2005 року, а за червень-жовтень 2005 року не здійснювало;
- згідно з пунктом 9.3 Договору оренди ВАТ “НТК “Електронприлад” має право припинити дію цього договору у разі несплати орендної плати більше ніж два місяці;
- з тексту згаданого листа ВАТ “НТК “Електронприлад” від 22.08.2005 № 510/682 вбачається, що назване товариство повідомило ТОВ “Пресижен Велв Україна” про дострокове розірвання Договору оренди, керуючись пунктом 9.3 цього договору, та зазначило про те, що даний лист слід вважати “досудовим врегулюванням спору”;
- ліквідаційну комісію ТОВ “Пресижен Велв Україна” призначено 21.07.2005, повідомлення про ліквідацію цього товариства та про встановлення двохмісячного строку заявлення кредиторами вимог було опубліковано 10.08.2005, тоді як останню сплату орендних платежів здійснено за травень 2005 року.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність підстав для розірвання Договору оренди та в зв’язку з цим –виселення відповідача з орендованого приміщення.
Відповідно до частини третьої статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Згідно із статтею 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
З установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що ТОВ “Пресижен Велв Україна” користувалося орендованим майном всупереч умовам Договору оренди щодо своєчасного та у повному обсязі внесення орендної плати.
Відповідно до приписів частин другої-четвертої статті 188 ГК України:
- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором;
- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду;
- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Попередніми судовими інстанціями з’ясовано, що ВАТ “НТК “Електронприлад” надіслано ТОВ “Пресижен Велв Україна” претензію з повідомленням про дострокове розірвання Договору оренди, керуючись пунктом 9.3 цього договору, і про результати розгляду цього звернення ТОВ “Пресижен Велв Україна” іншу сторону Договору оренди не повідомило.
За таких обставин з огляду на невнесення ТОВ “Пресижен Велв Україна” орендної плати у визначених Договором оренди розмірах і в строки протягом п’яти місяців попередні судові інстанції з урахуванням наведених законодавчих приписів дійшли обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог про розірвання Договору оренди, а відтак –й виселення ТОВ “Пресижен Велв Україна” з орендованого приміщення через втрату ним статусу орендаря.
Що ж до змісту листа (претензії) ВАТ “НТК “Електронприлад” від 22.08.2005 № 510/862, то оцінку його (листа) як доказу зі справи, який підтверджує додержання названим товариством порядку розірвання господарського договору (стаття 188 ГК України), здійснено попередніми судовими інстанціями.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу або додатково перевіряти докази.
Визначених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись статтями 1117 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 зі справи № 36/651 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Пресижен Велв Україна” –без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Джунь
Суддя Б. Львов