АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження: № 22-ц/2090/ 7073/ 2012 Доповідач Кукліна Н.О.
Справа №2034/ 566 / 2012 Головуючий 1 інстанції Козирєва Г.М.
Категорія: стягнення моральної шкоди
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Кукліної Н.О.
С у д д і в Черкасова В.В.
Пономаренко Ю.А.
При секретарі Каплаух Н.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунальної установи «Станції швидкої медичної допомоги Харківського району» про відшкодування моральної шкоди
по апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2011 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Комунальної установи «Станції швидкої медичної допомоги Харківського району» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн. . В обґрунтування вказувала, що 23 серпня 2009 року у її чоловіка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стався серцевий напад. Проте внаслідок бездіяльності працівників відповідача швидка медична допомога прибула через 41 хвилину після виклику, що встановлено Липецьким відділом ГУМВС України в Харківській області. До хворого прибула бригада, яка складалася з фельдшера та медсестри, а не з кваліфікованого лікаря . Вони діагностували у її чоловіка, «обширний інфаркт міокарда». Хворого чоловіка у важкому, загрозливому для життя стані здоров'я повезли до кращої кардіологічної клініки міста, а не до найближчої лікарні, де є кардіореанімаційне відділення. В машині швидкої допомоги у хворого чоловіка сталася зупинка серця. Машина швидкої не мала обладнання для кардіологічної реанімації: дефібрилятора, балонів з киснем, тому будь-яких реанімаційних заходів, тобто непрямого масажу серця, штучної вентиляції легенів, прямого введення у серце ліків фельдшерська бригада швидкої допомоги не проводила. Позивач зазнала великої моральної шкоди у зв'язку з втратою близької людини, свого чоловіка , через невиконання працівниками станції швидкої медичної допомоги Харківського району належним чином своїх професійних обов'язків, наказів МОЗ та протоколів надання медичної допомоги.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що на виклик до хворого чоловіка позивачки ОСОБА_5 виїхала бригада швидкої допомоги вчасно, у складі лікаря і фельдшера, а не фельдшера й молодшої медичної сестри, як вказує позивач. До приїзду швидкої хворому давалися валідол під язик, нітрогліцерин та укол ренальгану. Лікар та фельдшер пояснили, що від госпіталізації хворого у 8 міську клінічну лікарню м.Харкова його рідні відмовилися та наполягали на госпіталізації до інституту терапії у м.Харкові. Дії медичного характеру, які проводили лікар і фельдшер під час транспортування хворого повністю відповідали його стану, були проведені всі необхідні реанімаційні заходи . За скаргою позивача на вимогу прокуратури була створена клініко-експертна комісія. Згідно протоколу №2 засідання комісії від 29.07.2012 року (пункт №5) та акту експертного контролю якості медичної допомоги №2 від 29.07.2010 р., будь-яких порушень терміну виїзду бригади швидкої медичної допомоги, кількісного та якісного її складу, проведення діагностичних, лікувальних, транспортувальних та реанімаційних заходів з боку особового складу підрозділів служби швидкої медичної допомоги в наданні допомоги хворому не встановлено. Позивачем не надано доказів неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди, причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою, вини заподіювача шкоди. З позовної заяви вбачається, що вимоги про відшкодування моральної шкоди побудовані виключно на припущеннях , ніяких доказів обставин, на які посилається позивач, в ній не наведено.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2012 року в позові ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , поданій представником ОСОБА_4 , ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення її позову, посилаючись на те, що нею доведено настання смерті її чоловіка внаслідок неправомірних дій працівників відповідача, які не забезпечили вчасний приїзд швидкої з кваліфікованими лікарями, допустили транспортування хворого чоловіка у машині, спеціально не призначеній для хворих , потребуючих спеціалізованої кардіологічної допомоги . Дії працівників відповідача сприяли настанню смерті хворого, тому відповідач повинен їй відшкодувати моральну шкоду, яку вона зазнала через втрату свого чоловіка .
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін та їх представників, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Згідно до ст.ст. 16, 23, 1167, 1168 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового права чи інтересу та вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. За загальними правилами моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка їх завдала, за наявності її вини. Особа, яка завдала шкоди , звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що чоловік позивачки страждав на гіпертонічну хворобу, проходив лікування в лікарні №28 м.Харкова. Біль у хворого виникла 23 серпня 2009 року після фізичного навантаження в цей день. На виклик до хворого ОСОБА_5 прибула бригада швидкої медичної допомоги у складі лікаря вищої кваліфікаційного категорії за спеціальністю «медицина невідкладних станів»зі стажем роботи за фахом 33 роки та фельдшера першої кваліфікаційної категорії за спеціальністю зі стажем роботи за фахом 10 років «медицина невідкладних станів». Бригада була оснащена електрокардіографом, дихальними апаратами, відповідними медикаментами та медичними засобами для надання екстреної медичної допомоги. Транспортування хворого до Інституту терапії ім.. акад.. Л.Т. Малої проводилося бригадою швидкої медичної допомоги на вимогу його родичів . При транспортуванні стан хворого погіршився, бригадою швидкої проводився комплекс реанімаційних заходів, які виявилися неефективними, констатована біологічна смерть.
Згідно до Акту експертного контролю якості медичної допомоги від 29 липня 2010 року №2 , складеного членами клініко-експертної комісії КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня -Центр екстреної медичної допомоги та медицина катастроф», та Протоколу клініко - експертної комісії від 29 липня 2010 року №2 з боку особового складу служби швидкої допомоги в наданні її хворому ОСОБА_5 не виявлено будь-яких порушень терміну доїзду бригади швидкої допомоги, кількісного та якісного її складу, проведенні діагностичних, лікувальних, транспортувальних та реанімаційних заходів. ( а.с.80-87)
Будь-яких доказів, які б свідчили , що смерть хворого ОСОБА_3 наслала внаслідок недбалості чи бездіяльності бригади швидкої допомоги, або неправильного , некваліфікованого надання невідкладної медичної допомоги хворому , матеріали справи не містять .
Оцінюючи встановлені обставини у справі, надані сторонами докази, на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд першої інстанції дійшов висновку щодо недоведеності факту несвоєчасного, неправильного чи непрофесійного надання хворому ОСОБА_5 медичної допомоги працівниками бригади швидкої медичної допомоги , які стали причиною смерті хворого.
Даний висновок суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовується.
Посилання позивача ОСОБА_3 та її представника на методичну літературу в галузі медицини , наказів та Протоколів щодо надання медичної допомоги за спеціальністю «Медицина невідкладних станів»судом першої інстанції також перевірялися і не визнані належними та допустимими доказами на підтвердження причини настання смерті хворого ОСОБА_5 внаслідок несвоєчасного, неправильного та некваліфікованого надання невідкладної медичної допомоги хворому , та заподіяння позивачці внаслідок таких дій працівників відповідача моральної шкоди .
Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги. Якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
При вирішенні спору та ухваленні рішення суд 1 інстанції виходив відповідно до ст.ст. 10,11,60, 212,213 ЦПК України із повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позову ОСОБА_3.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді