Справа № 22-7871/2006 року Головуючий першої інстанції Масло І.В.
Категорія: 21 Доповідач: Осипчук Q.B.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„5" жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька до Міського комунального підприємства „Донецькміськводоканал", третя особа - ОСОБА_1, про зобов'язання прийняти особову справу для сплати щомісячних страхових виплат, стягнення сплаченої суми страхових виплат, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 20 червня 2006 року закрито провадження у цивільній справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька до Міського комунального підприємства Донецькміськводоканал", третя особа - ОСОБА_1, про зобов'язання прийняти особову справу для сплати щомісячних страхових виплат, стягнення сплаченої суми страхових виплат.
Не погоджуючись з ухвалою суду відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька подало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд.
В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки закриваючи провадження по справі з тих підстав, що сторони є юридичними особами і справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд не взяв до уваги той факт, що від рішення суду будуть залежати інтереси саме фізичної особи ОСОБА_1, який є третьою особою про справі.
В апеляційному суді представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просить ухвалу суду скасувати, але не повертати на новий розгляд до суду першої інстанції, а постановити рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Закриваючи провадження по справі, суд виходив з того, що відповідно до п.1 ч.І ст. 205 ЦПК України справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки
сторонами по справі являються суб'єкти господарювання і дана справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства.
Між тим, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він обумовлений неправильним застосуванням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних права, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що до суду звернулося відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька до Міського комунального підприємства „Донецькміськводоканал" про зобов'язання прийняти особисту справу ОСОБА_1 по сплаті страхових виплат, оскільки пошкодження здоров"я ним було отримано не в зв'язку з виробничою травмою.
Згідно з ч.З ст.22 Закону України „Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, та розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами- можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України (частина 1 статті 21 цього Кодексу).
Таким чином, господарські суди розглядають справи в порядку .позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Враховуючи, що спір у даній справі виник не у зв'язку з господарськими правовідносинами і стосується прав фізичної особи ОСОБА_1, то суд помилково прийшов до висновку про непідсудність даної справи Київському районному суду м. Донецька.
Крім, того, з матеріалів справи вбачається, що суд закрив провадження по справі у попередньому судовому засіданні, яке первісно було призначене на 6 березня 2006 року, а закінчилося 20 червня 2006 року, суд порушив статті 129 ЦПК України, яка вказує на те, що попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі, а також вимоги ст. 130 цього Кодексу, яка
передбачає ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення тільки у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди.
Відповідно до ч.З ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Таким чином, ухвала суду через істотне порушення норм процесуального права, що сприяло неправильному її вирішенню, не може бути визнана законною, тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 307,312-315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 20 червня 2006 року скасувати, справу передати до цього ж суду на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.